У селі Станиля біля Трускавця відбулися похорони полеглого захисника Василя Габчака. Односельці, рідні, друзі та побратими провели воїна в останню дорогу, вшановуючи його службу в лавах Національної гвардії України.
Прощання розпочалося з панахиди в рідній оселі загиблого, яку відслужив парох греко-католицької церкви святих Йоакима і Анни о. Михайло Балко. На подвір’ї священник виголосив прощальне слово, після чого Василь попрощався з дружиною, з якою прожив у шлюбі 23 роки, донькою, зятем та онуком Максимом, численною родиною, похресниками, односельцями, друзями, футболістами, таксистами та колегами з Трускавецького міського центру зайнятості, де працював понад два десятиліття.
Траурна процесія пройшла вулицями Станилі до місцевої церкви, а далі — на цвинтар, де захисника поховали з військовими почестями та оркестром. Таким чином громада подякувала йому за віддану службу та жертву в боротьбі за свободу і незалежність України.
Світлої пам’яті Габчак Василь Васильович народився 7 січня 1973 року в Станилі. Виріс у простій, але згуртованій родині, з дитинства вирізнявся старанністю та енергійністю. Після закінчення СЗШ №2-гімназії м. Трускавця здобув технічну освіту за фахом електрозварника 4-го розряду. Під час строкової служби в армії в Харкові опанував спеціальність стрільця-кулеметника.
У мирному житті Василь працював у Трускавецькому міському центрі зайнятості, де пропрацював понад 20 років. Для нього родина була головною опорою та натхненням: він багато часу присвячував близьким, дбав про спільний відпочинок і домашній затишок. Згадують, що мав добре почуття гумору, любив жартувати та організовувати свята в колі рідних і друзів.
Після початку повномасштабної війни Василь став на захист України. 17 березня 2022 року він вступив до Національної гвардії України, служив у 2-й роті 2-го батальйону 14-ї бригади «Червона калина». Побратими знали його за позивним «Дядя Вася» і відзначали його підтримку та життєвий досвід, якими він ділився з іншими військовими.
Василь ніс службу на передовій у Запорізькій області, воював поблизу села Роботине, де точилися запеклі бої. Він брав участь у бойових операціях, що вимагали максимальної зосередженості та мужності, ризикуючи життям заради побратимів і мирних жителів.
4 вересня 2023 року життя військовослужбовця обірвалося. Спершу його вважали зниклим безвісти, однак у 2026 році тіло захисника вдалося повернути додому. Поховали Василя Габчака у рідній Станилі з усіма військовими почестями.
Громада Станилі, а також родичі та друзі з Уличного, Сторони й Трускавця схилили голови в пам’ять про воїна, який віддав життя за Україну.
