У жовтні на Городоччині згадують військових, які віддали життя за Україну або померли внаслідок війни. У перший день місяця громада вшановує роковини загибелі та смерті своїх земляків, зберігаючи памʼять про них у молитві та на місцях поховань.
Віталій Дегтянніков (26.10.1980 – 01.10.2025) був жителем села Братковичі та воїном-добровольцем, який захищав Україну у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Він трагічно загинув на території Кіровоградської області, коли повертався додому на лікування. Захисника поховали на цвинтарі в Братковичах.
Ярослав Вігор (21.04.1986 – 01.10.2024), житель села Зелений Гай, проходив службу у військовій частині А1910 як номер обслуги протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. Він загинув біля населеного пункту Ободи Суджанського району Курської області (рф). Похований боєць на Алеї Героїв городоцького цвинтаря.
Володимир Попадик (24.02.1994 – 02.10.2024) проживав у селі Повітно та служив у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Він загинув у районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області. Поховання відбулося на цвинтарі в рідному селі Повітно.
Василь Матюхін (12.02.1993 – 03.10.2024) родом із села Вишня, проживав у селі Градівка. Матрос 38 окремої бригади морської піхоти загинув на Покровському напрямку, поблизу населеного пункту Миколаївка Донецької області. Його поховали на цвинтарі у селі Вишня.
Роман Червінка (29.07.1983 – 10.10.2024), житель села Родатичі, був солдатом 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Він загинув під час виконання завдання із захисту України поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області (рф). Захисника поховали на цвинтарі в Родатичах.
Юрій Дуда (06.05.1986 – 10.10.2025) мешкав у місті Городок та служив у 68 окремій єгерській бригаді, воював на Покровському напрямку. Він помер удома, перебуваючи на реабілітації. Похований військовий на Алеї Героїв городоцького цвинтаря.
Андрій Шніцар (02.12.1998 – 12.10.2023), житель села Галичани, був старшим солдатом 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Він загинув, виконуючи бойове завдання зі захисту України, в районі опорного пункту Синьківка Купʼянського району Харківської області. Похований воїн на цвинтарі в Галичанах. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Ярослав Кушик (19.08.1994 – 19.10.2022) родом із села Вовчухи. Учасник АТО, випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, він обіймав посаду командира танкового взводу 17 танкової бригади. Загинув біля населеного пункту Пʼятихатки Херсонської області. Захисника поховали на цвинтарі в селі Долиняни.
Віктор Земзерев (16.02.1989 – 24.10.2015) був жителем міста Городок та служив солдатом-гранатометником 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Він помер під час несення служби на взводному опорному пункті в Новоайдарському районі Луганської області. Похований на міському цвинтарі у Городку.
Андрій Партика (18.07.1988 – 31.10.2023), уродженець села Родатичі, служив у 1 гранатометному відділенні гранатометного взводу 2 єгерського батальйону. Він загинув, виконуючи бойове завдання зі захисту України, в районі населеного пункту Райгородка Сватівського району Луганської області. Похорон воїна відбувся на цвинтарі в селі Милятин.
Громада Городоччини з вдячністю згадує своїх полеглих і померлих захисників, підкреслюючи, що їхня жертва та служіння залишаються прикладом мужності й любові до України для наступних поколінь.
