«Книга про минуле, але заради того, щоб у нас було майбутнє» – саме так можна назвати презентацію книги «Історія Греко-католицької церкви у Верхобужі» отця Володимира Манька. Такі книги є надзвичайно цікавими та особливими, адже і історія України складається з маленьких історій, окремих населених пунктів, невеликих територій, і наскрізною ниткою завжди прослідковується історія Церкви.
6 червня 2021 року в с. Верхобуж на Золочівщині презентували книгу о. Володимира Манька «Історія Католицької церкви у Верхобужі».
Презентація відбулася в храмі Успення Пресвятої Богородиці с. Верхобуж Золочівського деканату, адміністратор якої о. Володимир Манько і є автором дослідження майже чотирьохсотлітньої історії парафії та унікальної святині – дерев’яної церкви, спорудженої в 1650 році. У храмі, що зберігся протягом кількох століть, зараз почергово звершують служіння громади вірних УГКЦ та ПЦУ.
Участь у презентації та обговоренні книги взяв Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, а також духовенство Львівської Архиєпархії, зокрема й священники, що звершували своє служіння на цій парафії – о. Михайло Тимків та о. Ігор Леськів. Долучилися до події також парафіяни та гості Верхобужа.
– Ця книга – своєрідний згусток колективної згромадженої пам’яті, пам’яті про всіх, хто творив історію Католицької церкви у Верхобужі та вклав свою любов і надію на її незнищенність, – розпочав зустріч ведучий Михайло Ваврик.
Митрополит Львівський Архиєписком Ігор Возьняк зазначив:
– Мені дуже приємно, що наш священник, котрий сам з Яворівщини, захотів тут на Золочівщині у Верхобужі, поритися в різних архівах, в літературі і нашукати матеріал, щоби описати історію Греко-католицької церкви. Книга містить дуже багато імен, прізвищ. Отець Володимир зробив цілий список людей, котрі творили історію церкви у минулому і творять її сьогодення. Мені приємно те, що отець звернувся до переказів про те, що первісно церква існувала на горі Збіч, а згодом її перенесли. Він зазначає 1589 рік, згодом повертається до письмових згадок 1700-ті роки… Мені було цікаво читати книгу.
Зазначу, що отець Володимир при написанні книги використав близько ста джерел. Це великий труд, непростий труд… У книзі описано ті складні часи, які переживали ваші діди, прадіди. Описує часи, коли люди переживали чуму, пандемію, як їм тоді було складно. Сподіваюся, ця книга надихне когось із вас написати свою книгу про село, адже кожна книга відрізняється своїм авторським поглядом. Хай Господь благословить отця Володимира і всю громаду.
Наша церква, немов би благословила Верхобуж на довгий вік і щасливу долю. Книга «Історія Греко-католицької церкви у Верхобужі» – це історія нашої громади. Це пам’ять про всіх, хто своїм життям творив історію храму, вклав у його розвиток свої сили, свою любов і надію на краще майбутнє, – зазначає ведуча Софія Сабрига.
На свято до своєї пастви завітав перший парох католицької громади після відродження УГКЦ отець Михайло Тимків.
– Насправді я дуже хвилююсь, адже багатьох із вас я не впізнаю, повиростали вже. Але я з теплом і вдячністю згадую всіх тих, хто допомагав мені творити, відроджувати Греко-католицьку церкву тут у вашому селі. Дякую тим, людям, котрі мене підтримували. Мені дуже приємно бути запрошеним на це свято. Зичу вам усім глибокої віри, любові і Божого благословення, – зазначив отець Михайло.
Отець Володимир Манько спричинився до того, щоб громада мала змогу дізнатись не лише про історію творення церкви, а й про історію села, її мешканців… Історія храму Успення Пресвятої Богородиці сягає в історію глибиною понад чотири століття. На теперішньому місці ця дерев’яна і невимовно красива церковця стоїть майже триста років.
Отець Володимир Манько поділився своїми думками і спогадами про написання книги:
– Коли я збирав матеріал для цієї книги і стикнувся з великою кількістю матеріалів, у мене появилась мрія. Але, на жаль, вона – нездійснена. Я би хотів прочитати «Історію Греко-католицької церкви у Верхобужі» ту, яка у 40–50-х роках минулого століття зникла. Насправді я не є першим, хто написав таку історію. Але на жаль, спадщина наших попередників втрачена… Я про це дуже шкодую. Але я вам більше скажу. Владика уділив мені благословення служити у трьох селах Верхобужі, Колтові і Опаках. І подібна книжка про Колтів була написана і втрачена. Мабуть, про нашу громаду Колтові також доведеться писати. Ніколи не думав, що така, здається, маленька праця про маленьке село у мене займе три роки. А може і більше… Я детально не пам’ятаю моменту, коли я почав творити. Це була тяжка праця… Сьогодні з нами присутнім є отець Михайло, священнослужитель Православної церкви України. І одним із моментів був не образити нікого, писати по-братерськи, з християнською любов’ю. Так як ми, священники, вчимо. І це також для мене стало викликом. Я вдячний Богові, що ці виклики я перейшов разом із своїми братами, я перейшов зі своїми братами у священстві, своєю родиною, зі своєю громадою, з усіма вами. Дякую усім своїм парафіянам за таку глибоку заангажованість, за таке велике бажання залишити свій слід навіки. Ми сьогодні можливо не розуміємо історичного моменту для нашого краю, але надіюся про дві речі, – що пам’ять про вас залишиться надовго, надіюся, що колись верхобузькі священники не будуть стояти перед такою аудиторією як я сьогодні і не говоритимуть: «У мене є мрія нездійсненна – прочитати дві попередні книжки про історію Греко-католицької церкви у Верхобужі».
Хочеться побажати отцю Володимиру Маньку не зупинятись на одній книзі, а все ж таки написати історію католицької церкви і в Колтові, і в Опаках, і, можливо, в інших селах нашої громади… Черпайте натхнення з люблячих сердець ваших парафіян і нехай ваші добрі наміри завжди збігаються з Божими планами!
Леся ГОРГОТА
Фото автора
