Головна Інтерв'ю Від занедбаного до ошатного – один крок

Від занедбаного до ошатного – один крок

Реформування житлово-комунальних господарств є чи не най­більшою проблемою в Україні. Наше місто в цьому питанні не виняток. І хоч як би справно бущани не пла­тили за утримання своїх помешкань, це аж ніяк не впливає на якість послуг. Їм, звісно, ситуація не до впо­доби, та що можуть вдіяти? Виявляється, можуть. Об'єднатися у товариства співвласників житла. На сьогоднішній  день їх у Буську три – на вулицях Княжій, Галицькій та Грушевського. Про переваги такої форми ведення житлового господарства у розмові з ВасилемКабаром, головою новоствореного ОСББ "Грушевського, 20".

– Як відбувалося ство­рення об'єднання співвлас­ників вашого багатоквар­тирного будинку?

– Основним недо­ліком ЖКГ було й залишається те, що левова частка коштів, які над­ходять на їхні рахунки, витрача­ється на утри­мання управлін­сько­го апарату та обслуговуючого персоналу. Тоді як на придбання матеріалів для ремонту та обслуговування будин­ків грошей "хронічно" не вистачає. Відповідно про яку якість послуг мож­на говорити. Хоча основна при­чина – в нас, в нашій психології. Одні сподіваються, що хтось прий­де і вирішить  проблеми їхнього бу­­дин­ку, інші  мають надію, що хтось дасть гроші. Але ніхто не хоче зрозуміти, що цього за нас не зро­бить ніхто .

Ідея створення ОСББ обгово­рю­валася мешканцями ще у 2011 році. Правда, тоді ніхто не вірив у можливість змін на краще. А ось цьогорічна спроба будинкоуправ­ління підняти тарифи за послуги  стала останньою краплею.  Ми про­вели загальні збори, обрали голову і сформували ініціативну групу  співвласників; вивчили основні закони та нор­мативно-правові акти, якими регулюється діяль­ність ОСББ; розрахували, як це вплине на витрати кожного меш­канця.

Опіс­ля, зваживши плюси та мінуси, одноголосно вирішили відокре­митися від Управління будинками і самим господарю­вати. В січні цього року оперативно підготували та за­реєстрували усі необхідні доку­менти і взяли будинок на свій баланс. Проце­дура оформлення тривала 5 днів. І якось відразу  відчули перші переваги та поба­чили, що можна повністю контро­лювати витрати на обслуговування, розробляти кошто­рис, впливати на якість тих чи інших робіт.

– Як вирішувати­мете проб­леми будинку?

– Методом голосування. По­трібен ремонт у під'їздах? Зби­раємося, голосуємо, затверджує­мо кошторис. Опісля вирішуємо – наймемо підрядну організацію чи виконаємо власними силами. За законом, при утворенні ОСББ попередній власник будинку має зробити в ньому капітальний ремонт за свій рахунок. Оскільки будинок комунальний, ремонт повинен здійснюватисяь за кошти міського бюджету. Коли приймали будинок на баланс, рішенням сесії міської ради нам виділили 50 тисяч гривень на капітальний ремонт. За ці гроші плануємо зробити нову цент­ральну каналізацію, поміняти вітражні вікна та "козирки" над вхідними дверима.

– То жити в будинку, де є ОСББ, економніше?

– Звичайно. До прикладу: за свій кошт придбали один кон­тейнер для сміття і контролюємо, аби ніхто з чужих не кидав у нього відходи. Щотижня,  згідно дого­вору з Управлінням будин­ками, за його вивіз платимо 45 гривень; встановили у під'їздах та підвалі енергозберігаючі лам­почки, що суттєво відобража­ється в оплаті за світло – близько 60 гривень. Загалом з двадцяти квартир щомісяця маємо 1 тисячу 500 гривень. Віднявши усі поточні видатки, нам зали­шається 700 гривень. «Набіжить» більша сума – вирішува­ти­мемо, на що їх витратити, адже кожен з нас зацікавлений в ефективності їх використання.

– А як з боржниками?

– У нас немає таких. Пере­важ­на більшість мешканців – молоді та працездатні. Вчасно сплачують за послуги, адже розуміють: тепер будинок – їхня власність, а, отже, і платити за його експлуатацію та підтримання у належному стані потрібно регу­лярно.

Як дбаємо, так і живемо!

Інна  ПАЛАМАР