Реформування житлово-комунальних господарств є чи не найбільшою проблемою в Україні. Наше місто в цьому питанні не виняток. І хоч як би справно бущани не платили за утримання своїх помешкань, це аж ніяк не впливає на якість послуг. Їм, звісно, ситуація не до вподоби, та що можуть вдіяти? Виявляється, можуть. Об'єднатися у товариства співвласників житла. На сьогоднішній день їх у Буську три – на вулицях Княжій, Галицькій та Грушевського. Про переваги такої форми ведення житлового господарства у розмові з ВасилемКабаром, головою новоствореного ОСББ "Грушевського, 20".
– Як відбувалося створення об'єднання співвласників вашого багатоквартирного будинку?
– Основним недоліком ЖКГ було й залишається те, що левова частка коштів, які надходять на їхні рахунки, витрачається на утримання управлінського апарату та обслуговуючого персоналу. Тоді як на придбання матеріалів для ремонту та обслуговування будинків грошей "хронічно" не вистачає. Відповідно про яку якість послуг можна говорити. Хоча основна причина – в нас, в нашій психології. Одні сподіваються, що хтось прийде і вирішить проблеми їхнього будинку, інші мають надію, що хтось дасть гроші. Але ніхто не хоче зрозуміти, що цього за нас не зробить ніхто .
Ідея створення ОСББ обговорювалася мешканцями ще у 2011 році. Правда, тоді ніхто не вірив у можливість змін на краще. А ось цьогорічна спроба будинкоуправління підняти тарифи за послуги стала останньою краплею. Ми провели загальні збори, обрали голову і сформували ініціативну групу співвласників; вивчили основні закони та нормативно-правові акти, якими регулюється діяльність ОСББ; розрахували, як це вплине на витрати кожного мешканця.
Опісля, зваживши плюси та мінуси, одноголосно вирішили відокремитися від Управління будинками і самим господарювати. В січні цього року оперативно підготували та зареєстрували усі необхідні документи і взяли будинок на свій баланс. Процедура оформлення тривала 5 днів. І якось відразу відчули перші переваги та побачили, що можна повністю контролювати витрати на обслуговування, розробляти кошторис, впливати на якість тих чи інших робіт.
– Як вирішуватимете проблеми будинку?
– Методом голосування. Потрібен ремонт у під'їздах? Збираємося, голосуємо, затверджуємо кошторис. Опісля вирішуємо – наймемо підрядну організацію чи виконаємо власними силами. За законом, при утворенні ОСББ попередній власник будинку має зробити в ньому капітальний ремонт за свій рахунок. Оскільки будинок комунальний, ремонт повинен здійснюватисяь за кошти міського бюджету. Коли приймали будинок на баланс, рішенням сесії міської ради нам виділили 50 тисяч гривень на капітальний ремонт. За ці гроші плануємо зробити нову центральну каналізацію, поміняти вітражні вікна та "козирки" над вхідними дверима.
– То жити в будинку, де є ОСББ, економніше?
– Звичайно. До прикладу: за свій кошт придбали один контейнер для сміття і контролюємо, аби ніхто з чужих не кидав у нього відходи. Щотижня, згідно договору з Управлінням будинками, за його вивіз платимо 45 гривень; встановили у під'їздах та підвалі енергозберігаючі лампочки, що суттєво відображається в оплаті за світло – близько 60 гривень. Загалом з двадцяти квартир щомісяця маємо 1 тисячу 500 гривень. Віднявши усі поточні видатки, нам залишається 700 гривень. «Набіжить» більша сума – вирішуватимемо, на що їх витратити, адже кожен з нас зацікавлений в ефективності їх використання.
– А як з боржниками?
– У нас немає таких. Переважна більшість мешканців – молоді та працездатні. Вчасно сплачують за послуги, адже розуміють: тепер будинок – їхня власність, а, отже, і платити за його експлуатацію та підтримання у належному стані потрібно регулярно.
Як дбаємо, так і живемо!
Інна ПАЛАМАР
