У Львові 101-річну пані Уляну, в якої стався ішемічний інсульт, врятували завдяки своєчасному зверненню по медичну допомогу та проведенню тромболітичної терапії в інсультному блоці Університетської лікарні.
Жінка мешкає разом з донькою та зятем і регулярно контролює артеріальний тиск. У день події рідні занепокоїлися, що вона не прийшла на сніданок, і, зайшовши до кімнати, знайшли її на підлозі біля ліжка. Донька помітила опущений з одного боку кутик рота та одразу викликала «швидку».
Пацієнтку доставили до інсультного блоку Університетської лікарні у важкому стані: зі зниженою свідомістю, без мовного контакту. Медики виконали спіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним контрастуванням і встановили, що вогнище ураження лише почало формуватися, адже від появи перших симптомів минуло близько двох годин. Лікарі підтвердили ішемічний інсульт.
Пані Уляна потрапила до медзакладу в межах так званого терапевтичного вікна — приблизно до 4,5 години від початку симптомів, коли медикаментозне лікування є найбільш ефективним. Медики наголошують, що при інсульті щохвилини гине близько 2 мільйонів нервових клітин, тому зволікання призводить до незворотних змін у мозку.
“Завдяки тому, що пацієнтку вчасно доставили до лікарні, ми змогли провести їй тромболітичну терапію, на яку вона відреагувала позитивною динамікою. Спочатку пані Уляна не могла самостійно ковтати і їй встановили назогастральний зонд. На четвертий день, після роботи з реабілітологом, його забрали. Пацієнтка почала сідати, вставати з допомогою, поступово відновлюється мова”, — пояснює невролог, лікуючий лікар Мар’яна Аверчук.
Нині 101-річну львів’янку вже виписали додому. Попереду в неї ще близько місяця стаціонарного відновлення, після чого, за прогнозами медиків, за один-два місяці вона зможе повернутися до звичного життя. Лікарі відзначають, що уважний догляд доньки та зятя суттєво допомагає у відновленні після інсульту.
Медики нагадують: при перших ознаках інсульту — раптовій слабкості, асиметрії обличчя, порушенні мовлення чи координації — потрібно негайно викликати «швидку» або самостійно їхати до лікарні. Саме швидка реакція дає шанс на проведення сучасного лікування і збереження якості життя пацієнта.
