На останній сесії Буської районної ради одним із питань порядку денного було «про екологічний стан лісів ДП «Буський лісгосп» та перспективи ведення лісового господарства». Доповідав по даному питанню провідний інженер лісовідновлення М’якуш І.І. Основною темою доповіді було питання щодо масового всихання соснових насаджень. Масове всихання соснових насаджень – екологічне лихо, яке впродовж останніх кілька років стрімко поширюється.
Нажаль, це завдає значної екологічної та економічної шкоди сосновим лісам Бущини, а також всієї України. Працюючи в комплексі, шкідники та хвороби вже спричинили загибель сосняків на великих площах держлісфонду Буського лісгоспу. На даний час уражена територія соснових насаджень становить 873 га і має тенденцію до різкого збільшення. Перші спалахи всихання хвойних насаджень розпочалися на території нашого району ще 2012 році. Однак, минулоріч ця проблема набула загрозливих масштабів. Якщо раніше хворіли переважно пристигаючі ліси, віком понад 80 років, то зараз інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молоді лісові культури – тобто весь віковий сегмент хвойної породи під загрозою через екологічні та патологічні зміни.
Небезпека полягає ще й в тому, що шкідники приносять з собою фітопатологічні захворювання насаджень в майбутньому і від такої спільної дії дерево швидко гине. Лісівники помічають, що спочатку всихають окремі дерева, далі – цілі групи дерев, а на кінцевій стадії розвитку хвороби – всихання охоплює значну частину деревостану. Аналіз загиблих дерев в осередках всихання сосни звичайної виявив поселення верхівкового короїда в гілках і вершинах, шестизубчастого короїда – в окорених частинах стовбура і чорного вусача – на ділянках стовбурів із перехідною корою.
Пусковим механізмом всихання є грунтово-кліматичні фактори, різке зниження рівня грунтових вод та метеорологічні чинники, які призводять до ослаблення не окремих дерев, а деревостанів в цілому.
Як показує виробничий досвід першочергово інтенсивно гинуть одноярусні одновікові лісові масиви з однією чи двома основними породами, як були посаджені людьми чи насіялися природним шляхом. Такі деревостани менш стійкі до різноманітних ризиків – вітровалів, ураження грибами, пошкодження шкідниками, особливо короїдами.
Для підвищення стійкості таких лісових насаджень най оптимальній вихід – їх поступове переформування, тобто переведення з одноярусного одновікового лісу в різновіковий змішаний із значною участю листяних порід, в якому названі та й інші ризики в кілька разів зменшують свою шкідливу дію.
Зрозуміло, що переформування неможливо здійснити за декілька років, це важкий та тривалий процес. Він вимагає від фахівців галузі поступових дій, зваженого і продуманого – з валики часовими інтервалами – втручання в лісовий біоценоз.
Однак, зараз на сучасному етапі першочерговим завданням є вчасно зреагувати на перші ознаки (симптоми) захворювання, провести своєчасно в повному обсязі санітарні заходи, зупинити всихання на окремо взятих лісових ділянках, зберегти унікальні соснові насадження. Вчасно забраний хворий деревостан попередить подальше поширення шкідників та хвороб, а посаджений ліс в майбутньому буде більш стійким до нових кліматичних змін.
Орієнтуємося на безперервне, невиснажливе наближене до природного лісокористування. Цим самим дотримуємось основного принципу сталого розвитку щодо збереження лісосировинних ресурсів, використання екологічного потенціалу лісів. Головне завдання вбачаємо у відтворенні корінних дубово-соснових високопродуктивних, біологічно стійких деревостанів з високими ґрунтозахисними та водорегулюючими властивостями. Для цієї мети на території лісгоспу маємо близько півсотні гектарів постійних сісонасіннєвих ділянок, створено 2 нових клонових плантацій сосни звичайної, 21 плюсове дерево, з яких щороку заготовляємо 40-60 кг високоякісного насіння, з якого в майбутньому вирощуємо 600-800 тис. шт. сіянців і саджанців. Лісовідновлення щороку проводимо в середньому на площі 150-200 га, та ще плюс сприяння природного поновленню на 60 і більше гектарах.
