В Україні потрібно працювати, щоби підняти культуру в селі на належний рівень. Кілька десятиліть тому в селах Галичини та Волині масово знищували мистецькі твори, і сьогодні ситуація майже не змінилася. Про це під час презентації альбому «Володар камінного персня. Борис Возницький» сказав український мистецтвознавець, педагог, Заслужений діяч мистецтв України Володимир Овсійчук.
«Це наша проблема номер один! Вони б не тільки шедеври Пінзеля палили. Будь-які шедеври – і Леонардо да Вінчі, і Рафаель пішли би теж у вогонь. Культури в селі нема. В крайньому випадку буде клуб і будуть танцюльки. Не буде того рівня, доки ми самі за це не візьмемося», – сказав Володимир Овсійчук.
Мистецтвознавець пригадав, як понад 20 років працював із Борисом Возницьким, рятуючи мистецькі твори від знищення на селі. Експедиції для порятунку картин розпочалися, коли Борис Возницький очолив відразу два музеї у Львові – Музей українського мистецтва та Картинну галерею. Саме в таких експедиціях мистецтвознавцю неодноразово довелося бачити, як у селах Західної України знищують шедеври.
«Возницький послав мене в село Годовиця. Приходжу в костел, бачу – горить посередині вогнище і діти носять у вогонь книжки. А поруч у костелі скульптури «Самсон роздирає пащу лева», «Жертвоприношення Авраама», «Розп’яття» – шедеври Пінзеля, які нині виставляють в Парижі, чекають своєї участі. Це був піонертабір. А вихователі за кущами займаються фліртом. Я кажу: «Що ви робите?». А вони мені «А тобі яке діло?». «Та ж діти палять книжки!». А вони мені: «А тобі що, шкода?». «Скульптуру будуть палити!» «А кому вона треба? – пригадує Володимир Овсійчук і додає. – Приїжджаємо в Монастириська. Великий костьол. Ми знаємо, що там Пінзеля цілий вівтар. Бачимо, що люди склали скульптуру на дворі, підпалили, бо в костьолі вони влаштовують магазин взуття. Побачивши, що горять скульптури, Возницький кинувся на вогонь, витягнув одну скульптуру – це була скульптура святої Анни (зараз вона є в музеї Пінзеля). Вдалося врятувати тільки ту одну скульптуру.
У скорому часі Возницький став вимагати для того, щоб зберігати мистецькі твори, віддати йому Олеський замок. Цікава річ, цей замок зберігся під час війни, ніхто його не руйнував. Але після війни дядько, який жив неподалік замку, потребував підперти чимось плота, який повалився. Треба було міцний держак. Він виліз на горище замку, відкрутив громовідвід (!) і тією залізякою підпер плота. На другий день була гроза, вдарив грім і спалив Олеський замок. Я це говорю, щоби ви пам’ятали», – сказав мистецтвознавець.
«Я досі кажу – наше село треба культивувати. Лекції читати. Підняти культуру обов’язково потрібно. Коли до нас зараз в академію вступають хлопці і дівчата з сіл, перш за все, запитайте їх – що вони прочитали? Жодної прочитаної книжки! Досі культура села не піднялася», – підсумував Володимир Овсійчук. Разом із тим, Герой України Юрій Шухевич, який виступив на презентації альбому «Володар камінного персня. Борис Возницький» наголосив: «Вандали є не лише в селі, але ми маємо і вандалів міських». Як приклад він навів палац Любомирських у самому центрі Львова, де «варвари зробили кнайпу».
ZIK
