23 травня вшановують пам’ять всіх українців, які пожертвували власним життям у боротьбі за свободу та незалежність України.
22 травня у переддень Дня Героїв, голова Буської РДА Олег Коваль, голова Буської районної ради Богдан Глова, Буський міський голова Ростислав Сліпець, перший заступник голови РДА Богдан Гринишин, заступниг голови районної ради Роман Фурда інші посадові особи та учасники АТО (ООС) поклали квіти та запалили лампадки до меморіалу Небесної Сотні та пам’ятника Незалежності в м.Буськ. Керівники району вшанували Героїв молитвою та хвилиною мовчання.
Довідково. День Героїв відзначають вже понад сімдесят років. Ще у суворі роки німецької окупації українці на чолі з ОУН вшановували пам’ять Героїв. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.
Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі найкращі сини України XX століття:
- З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини);
- 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави);
23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини).
У роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні. Українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації.
Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії, Мирона Тарнавського Січових стрільців, Дмитра Вітовського, армії Української Народної Республіки, Симона Петлюри Організації Українських Націоналістів, Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, членів визвольного руху, шестидесятників, активістів Небесної сотні, воїнів АТО.
Колоніальне минуле, в якому перебувала Україна, залишило у спадок світоглядну систему, яка ґрунтувалася на цінностях, шкідливих для розвитку Української Нації, заперечувала її існування та право на вільне життя. Прикладом цього можна назвати відзначення чужих свят, вшанування чужих героїв, написання відповідно до чужих ідеологічних засад історії, підручників, книжок, фільмів.
У всіх народів є система свят, що возвеличують подвиги співвітчизників, бо на цьому будується світогляд, культура, та виховання нації. Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – незалежності, розквіту і слави української самостійної соборної держави. У цей день небайдужі та вдячні нащадки вивішують національні прапори для вшанування пам’яті борців за свободу кожного українця, за кращу долю та волю України і з повагою та почуттям власної гідності промовляють: «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ».
