Психосоціальна послуга на Львівщині у 2022-2024 роках: що змінилося, що зробили та які виклики є актуальними

Сьогодні, 8 травня, у медіацентрі при Львівській ОВА відбувся брифінг під час якого підбили підсумки психосоціальної послуги на Львівщині у 2022-2024 роках. Спікери поінформували про зміни відбулися в запитах на психосоціальну підтримку, розповіли про механізми, які діють та не діють, зокрема дали рекомендації щодо психосоціальних послуг в громадах Львівщини. Також зазначили, які конкретні виклики стали актуальними для системи координації психосоціальних послуг у 2024 році.

Координаційний центр за період 2022-2024 років надав 98210 послуг особам, що звернулись за допомогою. Перескерували на отримання фінансової допомоги 8599 осіб. Більше ніж 28 032 особи отримали гуманітарну допомогу, а 54 060 – звернулися за психологічною підтримкою та інше.

У той же час Координаційний центр організував понад 50 зустрічей з родинами військовослужбовців протягом 2023-2024 років, на яких прийняли понад 1760 звернень родин та сімей військовослужбовців.

Нагадаємо, що у Координаційному центрі підтримки цивільного населення при ЛОВА ви зможете звернутися по різні види допомоги: психологічну підтримку, юридичну підтримку, психосоціальну підтримку, гуманітарну допомогу, інформацію про можливості поселення (в місця компактного проживання) та інформацію про навчання, перенавчання.

«Минулого тижня разом з партнерами ми здійснили стратегічну сесію. Більше 60 учасників від представників міжнародних організацій і громадських організацій, які спеціалізовані на надання психосоціальної послуги, а також представників департаменту соціального захисту, охорони здоров’я та освіти Львівської ОВА. Ми виокремили те, що працює за ці 2,5 роки на Львівщині, те, що не працює, і рекомендації для громад і для середовищ. Це дає можливість людям з вразливих категорій, а саме людям старшого віку, людям з інвалідністю, дітям, підліткам, жінкам, членам родин військовослужбовців звернутися про різну категорію допомоги», – зауважила радниця начальника ЛОВА, голова Координаційного центру підтримки цивільного населення, голова робочої групи з підтримки психічного здоров’я Галина Бордун.

До механізмів, які діють віднесли:

• координацію соціальних служб на рівні громади при наданні допомоги ВПО, які мають право на отримання державної допомоги;
•  медійний супровід національних програм підтримки окремих вразливих категорій (наприклад ВПО, людей з інвалідністю).
• Систему побудови та допомоги створення Координаційних центрів підтримки цивільного населення, щомісячні Координаційні наради при ЛОВА (визначаються пріоритети, оновлюються програми від Партнерів);
•  кластерні системи, які концентрують партнерів у наданні допомоги.

До механізми, які не діють віднесли координацію зусиль з виявлення, оцінки проблем вразливих категорій на міжобласному рівні, рівні комунікацій між громадами – брак методичного, програмного забезпечення, людського та фінансового ресурсу. А також формальне виконання обов’язків у наданні послуг вразливим категоріям.

Проте, важливими є рекомендації, які напрацювали під час цієї зустрічі:

• На сайтах громад розміщувати та оновлювати інформацію про всі актуальні діючі державні та неурядові програми для мешканців (в тому числі для вразливих категорій) та механізм як ними скористатись;
• Передати інформацію на рівень первинних ланок комунікації з громадянами (ЦНАП, лікарі, соцзахист, пенсійний фонд, поліція, школа, голови ОСББ);
• Залучення експертності неурядових організацій у прийнятті рішень;
• Системні зустрічі від неурядових організацій з місцевою/обласною владою щодо реалізації стратегій а не лише одностороння реалізація програм підтримки у громадах;
• Посилення ініціюючої ролі координаційних центрів на рівні громад;
• Розробка критеріїв якості надання послуги, цифровізація, координація, обмін інформацією про актуальні звернення.
• Вибір оптимального для кожної вразливої категорії способу донесення інформації про доступні послуги та комунікації;
• Оцінка та досягнення інклюзивності у вже діючих центрах для людей з
• вразливих категорій. Розробка єдиного стандарту створення центрів для кожної з категорій;
• Оцінка потреб громад у вирішенні психосоціальних потреб через спільну роботу з ГО. Розробка динамічного інструменту збору об’єктивних/актуальних даних про потреби з метою планування та координації інтенсивності допомоги між партнерами у кожній громаді.
• Забезпечити відкритість та прозорість інструментів на рівні всіх областей України;
• Розробити національні та узгодити з обласними стратегії рішень для вразливих категорій. А саме: цілі, кроки, методичну базу, програми та інструменти комунікацій на місцях, систему звітності, узгодженість роботи державних та неурядових організацій, механізм оцінки ефективності та змін, мотивації та залученості працівників державного сектору (департаментів);
• Формувати локальні міждисциплінарні комунікативні майданчики (на базі районних КЦ): духовенство, бізнес, державні органи, неурядові організації з метою знаходження рішень, визначення пріоритетних потреб в межах національної стратегії роботи з вразливими категоріями у громаді;
• Надати неурядовим організаціям доступ до інформації у громадах щодо приміщень, які можуть бути використані для створення центрів (відповідно до погоджених стандартів та планів фінансово-матеріальної підтримки з боку ГО) допомоги та підтримки вразливих категорій;
• Створення зрозумілих маршрутів отримання послуги, перескерування вирішення звернень осіб з вразливих категорій – єдиних для всіх державних, неурядових організацій, типових для всіх областей.

Детальну інформацію зустрічі, рекомендаії, учасників зустрічі можна переглянути у презентації: підсумки_Психосоціальна_послуга_на_Львівщині_у_2024_році_КЦ_2.pdf

Одним з важливих компонентів психосоціальної підтримки є – поселення і побудову центрів місць тимчасового проживання. За результатами засідань КЦ підтримки цивільного населення Львівщини січня-лютого було виокремлено як пріоритет проведення аудиту місць тимчасового проживання.

Координаторка Західного кластеру з питань управління та координації МТП Галина Баршівська розповіла, що з метою зменшення впливу психологічної травми та зміцнення життєстійкості вразливих груп населення, особливо тих, хто перебуває у місцях тимчасового проживання (МТП), важливо реалізувати комплексний підхід. У цьому контексті інтеграція компонентів психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП) в програми допомоги виявляється як важлива стратегія. Залучення місцевих та державних постачальників послуг може сприяти ефективній реалізації цієї підтримки та розвитку механізмів переселення або виселення вразливих осіб, які перебувають у МТП.

«Наше завдання полягає в активному виявленні потреб і проблем у місцях тимчасового проживання, постійному моніторингу ситуації та координації допомоги, спрямованої на забезпечення життєвої стійкості та інтеграції у приймаючі громади. Ми працюємо з місцевими органами влади та партнерами, щоб розробляти стратегії, надавати необхідну підтримку та забезпечувати дотримання мінімальних стандартів проживання. Наша мета – забезпечити учасникам процесу тимчасового проживання доступ до житла, працевлаштування та необхідних навчальних програм, що сприятиме їхній інтеграції та самостійності у новому середовищі», – зазначила Галина Баршівська.

Спільна дія партнерів Кластеру Львівської області: УВКБ ООН, Neeka, NRC, Міжнародна Організація Міграції, – допомагає досягти успішних результатів у покращенні умов проживання та підтримці вразливих груп населення, що перебувають у місцях тимчасового проживання.

Мастер-лист CCCM Кластеру: 155 місць тимчасового проживання ВПО, де проживає близько 9 000 ВПО.

За словами Галини Баршівської, існують певні виклики, які створюють перешкоди для успішної реалізації цих заходів. Наприклад, багато з прихистків не пристосовані для людей похилого віку чи з інвалідністю, що ускладнює їхню адаптацію та збільшує ризик соціальної відчуженості. Значна частина працездатного населення, що перебуває у МТП, залишається безробітними, а також значна кількість дітей не отримує достатньої освіти через відсутність можливості відвідувати школу чи дитячий садок.

Для вирішення цих проблем, необхідно проводити систематичний моніторинг ситуації у МТП, а також координувати дії різних організацій та установ у цій сфері. Важливим є розвиток стратегій і стандартів надання допомоги в МТП, а також підвищення кваліфікації працівників, які працюють з вразливими групами населення. При цьому необхідно враховувати особливості різних категорій вразливих осіб, таких як люди з обмеженою мобільністю, літні люди, жінки та діти.

Львівська ОВА в 2023 році створила окрему карту, де нанесла всі центри проживання та допомоги. Кожен бажаючий може знайти самостійно, або сконтактуватися з менеджером від координаційних центрів через гарячу лінію області 1684.

Перейдіть за посиланням

https://loda.gov.ua/project/57381

Зокрема, для допомоги і реабілітації дітей і підлітків NEEKA регулярно організовує художні, спортивні, оздоровчі весняні та літні табори. У квітні 2024 року за участі чеської філії NEEKA у Ворохті було провели спортивно-оздоровчий табір для 30 постраждалих дітей і підлітків з Гостомеля і Ірпеня. Також організація регулярно організовує заходи для дітей у день Захисту дітей. Зокрема, минулого року такий захід у львівському парку культури охопив близько 1000 дітей та підлітків. Під час проведення ярмарок вакансій для дорослих організатори запрошують аніматорів для діток, щоб вони не сумували, а підлітки могли ознайомитись з різними професіями.

«У межах одного з проєктів спільно з ЛОВА у 8 районах Львівщини NEEKA організувала надання психологічної допомоги дітям і їх родинам з постраждалих регіонів. За період 2023-2024 років ця допомога вже охопила більш ніж 15000 бенефіціарів – понад 7000 хлопчиків і дівчат та їх батьків. В межах цієї активності також працюють 4 дитячих психіатри, до яких вже звернулось понад 2500 бенефіціарів. Основні запити: тривожність, розлади адаптації, порушення емоційної саморегуляції, питання виховання, спілкування та взаєморозуміння в сім’ях.

Серед тих, хто звертається по допомогу:

• діти та родини, що проживають у Львівській області;
• діти з сімей ВПО, діти з сімей СЖО;
• діти, що втратили батьків;
• діти, що зазнали загрози життю внаслідок військових дій;
• діти, які мають обмежений доступ до освіти та гармонійного розвитку особистості;
• діти, що зазнали цькування;
• родини з усиновленими дітьми;
• батьки, що потребують психологічного супроводу або підтримки через насилля в сім’ї

Запити на психологічну допомогу дітям і підліткам будуть актуальними ще не один рік», – зауважив керівник львівського відділення БФ «Регіон Карпат» NEEKA Борис Фенюк.

Також Борис Фенюк нагадав, що психологічна допомога працює у Городоцькому, Яворівському, Новояворівському, Золочівському, Червоноградському, Стрийському, Самбірському та Дрогобицькому Координаційних Центрах.

Якщо у вас є питання або пропозиції, звертайтесь за електронною адресою: medpsysocial.aid@gmail.com