Оскільки, як вже говорилося, журналістів Буського медіа-порталу не запросили на обговорення концепції адміністративно-територіального поділу Буського району, яке ініціювала Буська РДА, ми попросили розповісти про власні враження тих людей, які були присутні на цьому обговоренні.
Подаємо коментар депутата Буської районної ради Богдана ГЛОВИ:
– Насамперед зазначу, що у нашій державі усе починається з хорошою метою, а виходить як завжди. Подібне і з цією реформою. А тепер все по порядку.
В лютому цього року був прийнятий Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Одразу раджу звернути увагу на перше слово у назві закону – «добровільне». Та складається враження, що розпочинали його писати одні люди і усе йшло гарно і демократично (статті 4, 5, 6), а закінчували писати інші (ст. 11), забувши про що написано на початку. І як писали, так і все пішло.
Отже, Львівська обласна адміністрація використовуючи ст. 11 цього закону розпочала складати перспективний план формування території згідно з затвердженою методикою формування спроможних територіальних громад (тобто перерозподілити території). Але щоб не брати на себе відповідальність, чиновники з ОДА спустили це все на районні державні адміністрації. Більше того, розпочався справжній шантаж з боку обласної та центральної влади, мовляв ті райони, які до 18 травня 2015 року не подадуть в ОДА такі плани, то не отримають грошей на капітальні видатки. Правда все те іде на рівні усних погроз. Представники виконавчої влади переконують, що це лише попередній план, але чомусь цей як би попередній план повинен бути затверджений Львівською обласною радою та Кабінетом Міністрів України.
Та я перш за все хочу звернути увагу на перші статті закону, а саме згідно ст. 5 ініціаторами добровільного об’єднання громад можуть бути голови місцевих рад, не менш як третина депутатів від загального складу ради, члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи або органи самоорганізації населення за умови представлення ними не менш як третини членів громади.
Згідно ст. 6, голова місцевої ради до якого прийшла пропозиція про об’єднання, виносить її на громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня її надходження. Після громадського обговорення ця пропозиція виноситься на сесію ради і якщо всі згідні – формується спільна робоча група з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується. Якщо ці статті читати прямо, то взагалі не зрозуміло для чого появилася ст. 11, де вплели адміністрації і формуються плани, які подаються на Кабмін без обговорення в громадах.
Не зрозумілою є і фінансова складова у цих об’єднаних громадах. Чи буде людям жити краще, а саме чи будуть нормальні дороги, освітлення, водопостачання та водовідведення, збирання відходів та інші блага цивілізації, про які нам хіба що сниться? Чи будуть громади мати на це гроші? А до прикладу, 25% ПДФО (прибуткового податку), який в місцевих радах був найстабільніший, забрано в державний бюджет і до сьогодні ніхто нічого не пояснює і не обіцяє.
Що ж до польського досвіду, то на такі реформи Польща отримала сотні мільйонів євро з Європейського Союзу, який зобов’язався фінансово підтримувати місцеве самоврядування Польщі до 2020 року. На слуханнях у Львові поляки проговорилися, що вони не знають, як їм бути після 2020 року, коли Євросоюз перестане платити.
А у нас не досить грошей Євросоюзу немає, кошти і надалі в Києві зосереджуються і розподіляються по принципу хочемо дамо, хочемо не дамо, так ще й крадуть. І чим це закінчиться ніхто не знає?
