Питання курсу валют цікавить більшість громадян нашої країни. Навіть ті, хто не зберігає заощадження у доларах чи євро, час від часу поглядають на цифри у обмінниках. Стабільний курс національної валюти традиційно сприймається як показник міцності економіки та чинник, від якого залежить добробут кожної родини. Насправді, з точки зору економічної науки, це не зовсім правильно. Приклад тієї ж Європи, де євро може коливатися впродовж року на десятки відсотків, це переконливо доводить. Але, зрештою, у наших громадян є причини з увагою ставитися до долара, нехай навіть і суто суб’єктивні.
Є причини і у тієї бурхливої реакції, яку викликала нещодавня ініціатива депутатів запровадити збір на продаж іноземної валюти. З екранів телевізорів і сторінок газет нас вже майже місяць переконують у тому, що податок створить незручності для простих громадян й не принесе жодної користі. З негативними оцінками виступають політики, політологи, керівники усіляких самозваних фондів та асоціацій. Всі, хто завгодно, окрім науковців-економістів. І, на жаль, не тільки через брак професіоналізму вони говорять нам неправду.
Насправді, питання про врегулювання валютного ринку виникло не просто так. Це не примха когось з представників влади. Про необхідність реагувати на те, що вже не перший рік відбувається в країні, давно говорили науковці, фінансисти, банкіри. Проблема справді є, і полягає вона в тому, що долари та євро виконують у нас в країні невластиву їм функцію. Це не просто паперові гроші чи засіб заощаджень. Валюта перетворилася в Україні на спекулятивний інструмент, на аналог білету "МММ", який можна придбати сьогодні дешевше, а завтра спробувати продати дорожче.
Щоб не казали зараз з екранів телевізорів, в цю "гру" грають зовсім не прості громадяни. В неї вплуталися цілі комерційні банки, підприємства, величезний тіньовий ринок. Вони сидять "по вуха" у доларах і чекають, коли ж нарешті станеться девальвація, аби продати українцям свої запаси хоча б на кілька копійок дорожче. А якщо обвалити курс гривні не дає Нацбанк, спекулянти свідомо розхитують ринок, сіють паніку, нагнітають істерію за допомогою найнятих "експертів". І, зрештою, знаходять спосіб продати дорогий долар пересічним громадянам, які не встигають зрозуміти, що ж відбувається насправді. Це ми бачили у 2008-2009 роках, це вони знову спробували зробити з країною у жовтні 2012.
Єдина можливість припинити цю вакханалію – зробити спекуляцію валютою невигідною в принципі. І тому так важливо підтримати ініціативу про запровадження збору з короткотермінових операцій купівлі-продажу валюти.
Так, пропозиція запровадити податок не дуже ефектна. Але ніхто з її противників не зміг довести, що вона неефективна. Лише поява тексту закону призвела до того, що зараз долари можна вільно придбати у будь-якому банку країни – навіть там, де їх, начебто, не було взагалі. Якщо ж збір буде запроваджено, ажіотаж на валютному ринку зникне.
За таких умов закон не зачепить інтереси тих людей, хто зберігає свої заощадження у валюті чи купує долари для власних потреб. Проектом, що слід внести у Раду, доцільно передбачити цілий набір механізмів, аби прості громадяни, які купували долари не для перепродажу, не постраждали.
Вдарить закон, і вдарить дуже боляче, по спекулянтах – по тих, хто звик наживатися на інших. Але навряд чи ми з вами маємо перейматися їхніми проблемами.
Володимир КУКОБА, доктор економічних наук, професор
