З видобутком сланцевого газу на сході України все вирішено, на черзі захід

Угода між компанією SheII і "Надра Юзівська" про розподіл продукції від видобутку нетрадиційного газу на Юзівській ділянці в Харківській і Донецькій областях підписана 24 січня в Давосі за участю Президента України Віктора Януковича. У відповідь російський "Газпром" виставив рахунок на оплату 7 мільярдів доларів за газ, який НАК "Нафтогаз України" не купував у 2012 році. Тим часом в Україні вже розпочато національну кампанію "Ні – сланцевому газу в Україні", в рамках якої відбуваються інформаційні акції, роз'яснювальна робота з місцевими радами у плані екобезпеки та збір підписів проти видобування сланцевого газу.

У свою чергу Міністерство екології і природних ресурсів гарантує дотримання вимог природоохоронного законодавства і захисту довкілля під час видобутку нетрадиційних вуглеводнів. Тим паче, що йдеться про мільйонні бонуси (25 млн. доларів), які перерахують державі SheII і "Надра Юзівська" після підписання угоди, ще 50 млн. доларів – при початку першої розробки, 125 млн. доларів – при отриманні першого газу і 100 млн. доларів – при досягненні пікового рівня видобутку. Загалом частка держави при розподілі продукції на Юзівській площі (Харківська і Донецька обл.) становитиме 31-60%. Такі дані закладені в проект угоди, оприлюдненому депутатом Харківської облради Іваном Варченком.

На черзі – Олеська

Як повідомляє "Українська правда", раніше Донецька і Харківська облради, на тери­торії яких і є Юзівське родо­вище, без проблем схвалили проект видобутку сланцевого газу. В угоді є і третя сторона – "Надра Юзівська". 90% цієї компанії належить державним "Надрам України", а 10%  – фірмі "СПК-Геосервіс". Отож, ця за­гадкова компанія екс-співро­бітників НДІ "Нафтогазу" бра­тиме участь у розподілі вугле­воднів разом з державою і транснаціональними корпо­раціями. "Існує думка, що завдяки такій схемі реалі­зо­ваний інтерес президентської родини, яка дала доступ кор­пораціям до українських ро­довищ", – пише видання.

Суттєвим є той факт, що погодження проекту місце­ви­ми органами влади було обо­в'язковою умовою підписан­ня угоди. І саме тут мав би "сплис­ти" екологічний аспект. Адже існує думка, що техно­логія ви­до­бутку сланце­вого газу з ви­ко­ристанням техно­логії гідро­розриву є еко­логічно небез­печ­ною. Деякі екологи стверджу­ють, що гідророзрив може спри­чинити забруднення грунтових вод. Через можливі проблеми деякі країни  забо­ронили ви­добуток сланцевого газу.

Разом із тим, як пові­дом­ляє видання, на черзі Олеська площа. "А от із другим потен­ційним родови­щем сланцевого газу – Олесь­кою площею – несподіванки цілком можуть статися. Ця пло­ща розта­шована в межах Львівської та Івано-Франків­ської областей. Її має розроб­ляти компанія  Chevron, спільно  з українським ТОВ "Надра Олеська". Схема така ж, що й у випадку Юзівської площі – "Надра Олеська" ство­рена НАК "Надра України" та ТОВ "СПК-Геосервіс". Але си­туація там є ще очевиднішою. Ком­панію "Надра Олеська" очолив пан Максим Шишлов. Ця не­відома широкому загалу лю­дина має цікавих партнерів та не менш цікаву біографію. Зокрема, у Шишлова просте­жується непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка во­лодіє територією резиденції Віктора Януковича "Межигір'я". Більше того, 2007 року Шишлов працював директором депар­таменту фінансових інвес­тицій НАК "Надра України". Тоді "Над­ра України" очолював Едуард Ставицький, і саме тоді ця державна компанія за­пусти­ла процес відчуження "Межигір'я" на користь Яну­ковича. Ці факти дають ще більше підстав вірити в інтерес "Сім'ї" у сланцевому газі", – йдеться у статті.

Міфи та реалії

А тим часом 12 грудня 2012 р. у Києві відбувся На­ціональний круглий стіл "Міфи та реалії видобування слан­цевого газу в контексті су­часних екологічних проблем в Україні", у засіданні якого взяли участь представники усіх регіонів України – провідні українські науковці, народні депутати, фахівці у галузі енер­гетики, представники місце­вих гро­мад та громад­ських природо­охо­ронних організацій.

Зокрема, йшлося про те, що на відміну від європей­ських країн, де відбуваються дослідження технології гідро­розриву пласта для видобу­вання нетрадиційного газу, чи тих же США, які вже кілька років застосовують ці техно­логії, при достатньо жорст­кому дотриманні вже розроб­лених екологічних норма­ти­вів, українські урядовці нама­гаються йти шляхом сило­вого продавлювання рішення, без врахування точки зору місцевих громад, їх пред­став­ницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та пере­важної більшості екологічних громадських організацій.

Про це у своїх виступах неодноразово наголошували учасники засідання. Тетяна Тимочко, голова Всеукраїн­ської екологічної ліги, зазна­чила, що екологічні та соці­ально-економічні ризики від видобування сланцевого газу за нинішніх технологій видо­бування є значними.

Доктор технічних наук Євген Яковлєв, головний науко­вий співробітник відділу еколо­гічної та техногенної безпеки На­ціонального інсти­туту стра­те­гіч­них досліджень, вказав на основні фактори геологічної агресивності тех­нології гідророз­риву, короткий період функціону­вання сверд­ловин, загрози техногенних землетрусів, мож­ливість довго­строкової висхід­ної міграції хімреагентів у водо­носні горизонти.

Олександра Кужель, на­род­ний депутат України, на­звала проекти розробки покла­дів сланцевого газу "національ­ною зрадою", оскільки вважає таку діяльність небезпечною для довкілля і життя людей. Де­путат також вказала на непро­зорий характер розподілу при­бутків від видобутку, зга­давши журна­лістські розслі­дування щодо компанії "СПК-Геосервіс", яка є одним з учас­ників дого­вору. Во­на закликала накласти морато­рій на роз­відку та видобу­вання сланце­вого газу, про­вести відповідні екологічні дослідження та експертизи, на підставі яких провести ре­ферендум.

Народний депутат Ук­ра­ї­ни Ірина Сех, яка очолювала комісію з питань екології Львівської обласної ради, роз­повіла про історію протисто­яння місцевої влади з урядом. За її словами, включення Олеської площі до переліку ділянок надр, що можуть надаватися в користування на умовах Угоди про розподіл продукції, відбулося без жод­ного погодження чи консуль­тацій з місцевими громадами. Особливе обурення викли­кають зміни до законо­дав­ства (зокрема, Кодексу про надра та Закону "Про угоди про розподіл продукції"), які виключили місцеві ради з переліку суб'єктів, які повинні давати погодження на роз­робку корисних копалин, вста­новили особливий поря­док набуття права власності на землю та відмінний від загального режим фінансової звітності, а також скасували обов'язковість проведення тендерних процедур.

Академік НАН України, директор Інституту географії НАН України Леонід Руденко зазначив, що обрані для роз­робки нетра­диційного газу площі мають високу щільність на­селення, розга­лу­жену со­ціальну інфра­струк­туру, склад­ні умови прожи­вання насе­лення. Вже зараз особливу стурбо­ва­ність ви­кли­кає знач­ний тех­ногенний вплив на ці території від ви­кидів в атмос­ферне повітря, міграції ток­сичних речовин у водному середо­вищі ланд­шафтів, зміни мінералізації ґрунтових вод. На жаль, в межі планованих ді­ля­нок для видобування по­тра­пила і частина території об'єктів природно-заповід­ного фонду. Все ці чинники заперечують будь-яку нову техногенну ді­яльність на цих ділянках.

Доктор геологічних наук, професор Тетяна Волкова, яка очолює кафед­ру корисних копалин та еко­логічної геології Донецького національного технічного уні­верситету, закликала про­вести оцінку рентабельності та економіч­ної обґрунтова­ності видобут­ку сланцевого газу. Ситуація у Донбасі, де відчуваються екологічні на­слідки і від вугле­видобутку, і від затоплення непрацюючих шахт, вимагає проведення робіт з утилізації метану ву­гільних пластів як альтер­на­тиви ризикам, які несе не­традиційний газ. Науковець згадала про роз­роблену сис­тему оцінки мож­ливостей видобування газу з вугільних товщ, яка поки не вико­ристовується.

Про власні напрацювання повідомила також доктор біологічних наук, професор Алла Горова, заві­дувач ка­федри екології На­ціонального гірничого універ­ситету. Роз­роблена за її участі мето­до­логія оцінки і соціо-еколо­гічного моніторингу дозволяє визначити наслідки комп­лексу шкідливих речо­вин та впливів на людину та її здоров'я.

Правові питання проана­лізував Сергій Размєтаєв, кандидат юридичних наук, доцент кафедри екологічного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. На його переконання, інвес­тори використовують визначений законодавством статус ге­оло­го­розвідувальних робіт, щоб не оформляти низку до­кументів: дозвіл на користу­вання надрами, гірничий відвід, відведення земельної ділянки, проекти свердловин тощо. "Але що там вивчати? Це давно досліджена ділянка, всі геологічні дані занесені у реєстр. Зараз відбувається під виглядом розвідки практично безкоштовне використання надр", – заявив юрист.

Відсутність адекватних результатів аналізу геологіч­них даних стурбувала і док­тора геологічних наук Дмитра Пікареню, професора ка­федри екології та охорони навколишнього середовища Дніпродзержинського дер­жавного технічного універ­ситету. За його твердженням, можливими наслідками гідро­розриву в тріщинуватих по­ро­дах з'єднання Донецького басейну з Українським крис­та­лічним щитом можуть стати сейсмічні явища, які проявляться через 20-40 років після проведення робіт.

Фахівець з екологічної жур­налістики Валерій Ловчи­нов­ський заявив про відсут­ність повних економічних роз­ра­хун­ків, які б демонстрували вигоди розробки сланцевого газу для місцевих громад. "Ми маємо зберегти цей ресурс до того ча­су, коли його можна буде видо­бувати безпечно", – ска­зав він.

Громадськість – поза процесом

Олексій Василюк, пред­став­ник Національного еко­логічного центру України, ак­центував увагу на потребі до­не­сення проблематики до пересічних громадян, як це роблять ак­тивісти по всьому світу. Про це у своїх виступах за­значили кандидат технічних наук Петро Грицишин, доцент Львівського аграрного універ­си­тету, та Олег Марчук, пред­ставник Івано-Франківської обласної організації Національ­ного мо­лодіжного центру "Еко­логічні ініціативи". Вони від­мітили, що в Україні громад­ськість, зо­крема населення тих тери­то­рій, на яких планується видо­буток, взагалі намагаються залишити поза процесом, усуваючи від намагання отри­мати будь-яку інформацію.

Раїса Бабченко, викла­дачка Макіївського профе­сійно-технічного училища сфери послуг, представила думку громади Донбаського регіону та зазначила, що на їхній техногенно наванта­женій місцевості не може навіть йти мова про додат­ковий тиск на довкілля, і акцен­тувала увагу на по­тен­ціал видобутку та вико­ристання шахтного метану.

У свою чергу Владислав Белан, магістрант Інституту природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, також від­мітив ряд негативних наслідків планованого видобутку та наголосив на необхідності заборони видобування слан­цевого газу в Україні. Учасники національного круглого столу ухвалили відповідне рішення.

Ірина ГАЄВСЬКА