Угода між компанією SheII і "Надра Юзівська" про розподіл продукції від видобутку нетрадиційного газу на Юзівській ділянці в Харківській і Донецькій областях підписана 24 січня в Давосі за участю Президента України Віктора Януковича. У відповідь російський "Газпром" виставив рахунок на оплату 7 мільярдів доларів за газ, який НАК "Нафтогаз України" не купував у 2012 році. Тим часом в Україні вже розпочато національну кампанію "Ні – сланцевому газу в Україні", в рамках якої відбуваються інформаційні акції, роз'яснювальна робота з місцевими радами у плані екобезпеки та збір підписів проти видобування сланцевого газу.
У свою чергу Міністерство екології і природних ресурсів гарантує дотримання вимог природоохоронного законодавства і захисту довкілля під час видобутку нетрадиційних вуглеводнів. Тим паче, що йдеться про мільйонні бонуси (25 млн. доларів), які перерахують державі SheII і "Надра Юзівська" після підписання угоди, ще 50 млн. доларів – при початку першої розробки, 125 млн. доларів – при отриманні першого газу і 100 млн. доларів – при досягненні пікового рівня видобутку. Загалом частка держави при розподілі продукції на Юзівській площі (Харківська і Донецька обл.) становитиме 31-60%. Такі дані закладені в проект угоди, оприлюдненому депутатом Харківської облради Іваном Варченком.
На черзі – Олеська
Як повідомляє "Українська правда", раніше Донецька і Харківська облради, на території яких і є Юзівське родовище, без проблем схвалили проект видобутку сланцевого газу. В угоді є і третя сторона – "Надра Юзівська". 90% цієї компанії належить державним "Надрам України", а 10% – фірмі "СПК-Геосервіс". Отож, ця загадкова компанія екс-співробітників НДІ "Нафтогазу" братиме участь у розподілі вуглеводнів разом з державою і транснаціональними корпораціями. "Існує думка, що завдяки такій схемі реалізований інтерес президентської родини, яка дала доступ корпораціям до українських родовищ", – пише видання.
Суттєвим є той факт, що погодження проекту місцевими органами влади було обов'язковою умовою підписання угоди. І саме тут мав би "сплисти" екологічний аспект. Адже існує думка, що технологія видобутку сланцевого газу з використанням технології гідророзриву є екологічно небезпечною. Деякі екологи стверджують, що гідророзрив може спричинити забруднення грунтових вод. Через можливі проблеми деякі країни заборонили видобуток сланцевого газу.
Разом із тим, як повідомляє видання, на черзі Олеська площа. "А от із другим потенційним родовищем сланцевого газу – Олеською площею – несподіванки цілком можуть статися. Ця площа розташована в межах Львівської та Івано-Франківської областей. Її має розробляти компанія Chevron, спільно з українським ТОВ "Надра Олеська". Схема така ж, що й у випадку Юзівської площі – "Надра Олеська" створена НАК "Надра України" та ТОВ "СПК-Геосервіс". Але ситуація там є ще очевиднішою. Компанію "Надра Олеська" очолив пан Максим Шишлов. Ця невідома широкому загалу людина має цікавих партнерів та не менш цікаву біографію. Зокрема, у Шишлова простежується непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка володіє територією резиденції Віктора Януковича "Межигір'я". Більше того, 2007 року Шишлов працював директором департаменту фінансових інвестицій НАК "Надра України". Тоді "Надра України" очолював Едуард Ставицький, і саме тоді ця державна компанія запустила процес відчуження "Межигір'я" на користь Януковича. Ці факти дають ще більше підстав вірити в інтерес "Сім'ї" у сланцевому газі", – йдеться у статті.
Міфи та реалії
А тим часом 12 грудня 2012 р. у Києві відбувся Національний круглий стіл "Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті сучасних екологічних проблем в Україні", у засіданні якого взяли участь представники усіх регіонів України – провідні українські науковці, народні депутати, фахівці у галузі енергетики, представники місцевих громад та громадських природоохоронних організацій.
Зокрема, йшлося про те, що на відміну від європейських країн, де відбуваються дослідження технології гідророзриву пласта для видобування нетрадиційного газу, чи тих же США, які вже кілька років застосовують ці технології, при достатньо жорсткому дотриманні вже розроблених екологічних нормативів, українські урядовці намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, без врахування точки зору місцевих громад, їх представницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та переважної більшості екологічних громадських організацій.
Про це у своїх виступах неодноразово наголошували учасники засідання. Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зазначила, що екологічні та соціально-економічні ризики від видобування сланцевого газу за нинішніх технологій видобування є значними.
Доктор технічних наук Євген Яковлєв, головний науковий співробітник відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, вказав на основні фактори геологічної агресивності технології гідророзриву, короткий період функціонування свердловин, загрози техногенних землетрусів, можливість довгострокової висхідної міграції хімреагентів у водоносні горизонти.
Олександра Кужель, народний депутат України, назвала проекти розробки покладів сланцевого газу "національною зрадою", оскільки вважає таку діяльність небезпечною для довкілля і життя людей. Депутат також вказала на непрозорий характер розподілу прибутків від видобутку, згадавши журналістські розслідування щодо компанії "СПК-Геосервіс", яка є одним з учасників договору. Вона закликала накласти мораторій на розвідку та видобування сланцевого газу, провести відповідні екологічні дослідження та експертизи, на підставі яких провести референдум.
Народний депутат України Ірина Сех, яка очолювала комісію з питань екології Львівської обласної ради, розповіла про історію протистояння місцевої влади з урядом. За її словами, включення Олеської площі до переліку ділянок надр, що можуть надаватися в користування на умовах Угоди про розподіл продукції, відбулося без жодного погодження чи консультацій з місцевими громадами. Особливе обурення викликають зміни до законодавства (зокрема, Кодексу про надра та Закону "Про угоди про розподіл продукції"), які виключили місцеві ради з переліку суб'єктів, які повинні давати погодження на розробку корисних копалин, встановили особливий порядок набуття права власності на землю та відмінний від загального режим фінансової звітності, а також скасували обов'язковість проведення тендерних процедур.
Академік НАН України, директор Інституту географії НАН України Леонід Руденко зазначив, що обрані для розробки нетрадиційного газу площі мають високу щільність населення, розгалужену соціальну інфраструктуру, складні умови проживання населення. Вже зараз особливу стурбованість викликає значний техногенний вплив на ці території від викидів в атмосферне повітря, міграції токсичних речовин у водному середовищі ландшафтів, зміни мінералізації ґрунтових вод. На жаль, в межі планованих ділянок для видобування потрапила і частина території об'єктів природно-заповідного фонду. Все ці чинники заперечують будь-яку нову техногенну діяльність на цих ділянках.
Доктор геологічних наук, професор Тетяна Волкова, яка очолює кафедру корисних копалин та екологічної геології Донецького національного технічного університету, закликала провести оцінку рентабельності та економічної обґрунтованості видобутку сланцевого газу. Ситуація у Донбасі, де відчуваються екологічні наслідки і від вуглевидобутку, і від затоплення непрацюючих шахт, вимагає проведення робіт з утилізації метану вугільних пластів як альтернативи ризикам, які несе нетрадиційний газ. Науковець згадала про розроблену систему оцінки можливостей видобування газу з вугільних товщ, яка поки не використовується.
Про власні напрацювання повідомила також доктор біологічних наук, професор Алла Горова, завідувач кафедри екології Національного гірничого університету. Розроблена за її участі методологія оцінки і соціо-екологічного моніторингу дозволяє визначити наслідки комплексу шкідливих речовин та впливів на людину та її здоров'я.
Правові питання проаналізував Сергій Размєтаєв, кандидат юридичних наук, доцент кафедри екологічного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. На його переконання, інвестори використовують визначений законодавством статус геологорозвідувальних робіт, щоб не оформляти низку документів: дозвіл на користування надрами, гірничий відвід, відведення земельної ділянки, проекти свердловин тощо. "Але що там вивчати? Це давно досліджена ділянка, всі геологічні дані занесені у реєстр. Зараз відбувається під виглядом розвідки практично безкоштовне використання надр", – заявив юрист.
Відсутність адекватних результатів аналізу геологічних даних стурбувала і доктора геологічних наук Дмитра Пікареню, професора кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпродзержинського державного технічного університету. За його твердженням, можливими наслідками гідророзриву в тріщинуватих породах з'єднання Донецького басейну з Українським кристалічним щитом можуть стати сейсмічні явища, які проявляться через 20-40 років після проведення робіт.
Фахівець з екологічної журналістики Валерій Ловчиновський заявив про відсутність повних економічних розрахунків, які б демонстрували вигоди розробки сланцевого газу для місцевих громад. "Ми маємо зберегти цей ресурс до того часу, коли його можна буде видобувати безпечно", – сказав він.
Громадськість – поза процесом
Олексій Василюк, представник Національного екологічного центру України, акцентував увагу на потребі донесення проблематики до пересічних громадян, як це роблять активісти по всьому світу. Про це у своїх виступах зазначили кандидат технічних наук Петро Грицишин, доцент Львівського аграрного університету, та Олег Марчук, представник Івано-Франківської обласної організації Національного молодіжного центру "Екологічні ініціативи". Вони відмітили, що в Україні громадськість, зокрема населення тих територій, на яких планується видобуток, взагалі намагаються залишити поза процесом, усуваючи від намагання отримати будь-яку інформацію.
Раїса Бабченко, викладачка Макіївського професійно-технічного училища сфери послуг, представила думку громади Донбаського регіону та зазначила, що на їхній техногенно навантаженій місцевості не може навіть йти мова про додатковий тиск на довкілля, і акцентувала увагу на потенціал видобутку та використання шахтного метану.
У свою чергу Владислав Белан, магістрант Інституту природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, також відмітив ряд негативних наслідків планованого видобутку та наголосив на необхідності заборони видобування сланцевого газу в Україні. Учасники національного круглого столу ухвалили відповідне рішення.
Ірина ГАЄВСЬКА
