Вже чотири роки діє Закон "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Але про власні приватизовані квадратні метри, зокрема в нашому місті, 50 бущан, які проживають в гуртожитках, що на вул.Надсяння, лише мріють. Тож про те, яким для них буде 2013 рік та чого варто очікувати людям, у розмові з міським головою Ростиславом Сліпцем.
"Нема щастя – нема долі" – ось так одним реченням хочеться сказати про мешканців наших гуртожитків або, як люди кажуть, "бараків". Чого лише не пережили, чиїми тільки не були – в кінцевому результаті, а це вже років 20, всіма забуті та покинуті. Можливо, так було б і надалі, якби не вищезгаданий Закон, згідно якого громадяни, які не мають власного житла і більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них, набувають право на приватизацію житлових приміщень після їхньої передачі у комунальну власність. Тож перед міською радою постало нагальне завдання: віднайти власника гуртожитків, аби в подальшому вирішити питання передачі їх на баланс міста та надати можливість людям приватизувати омріяні квадратні метри.
Друга шокуюча подія, яка усім нагадала, що в місті ще є такі будівлі і там живуть люди – минулорічна пожежа в лютому, у якій загинув молодий чоловік, а чотири сім’ї залишилися без даху над головою. Перше, що зробили міські депутати, – виділили постраждалим по 2,5 тисячі гривень, крім цього, їм на спеціально відкритий рахунок надійшло ще 7 тисяч, а 5 тисяч назбирали працівники міської ради, дитсадків і комунальних підприємств.
Гуртожитки ще до пожежі перебували в плачевному стані, а вже після неї – без коментарів. Хоча одна з будівельних фірм району частково й відремонтувала вцілілі приміщення, а ось згорілу дотла частину ніхто не відбудовував. На сьогодні в одному з гуртожитків у будь-яку хвилину може обвалитися дах, у квартирах сирість, немає ані опалення, ані води – одним словом, жодних умов для життя, хоча там проживають як дорослі, так і малі.
– Можливо, цьогоріч нам вдасться зрушити з місця проблему передачі гуртожитків у комунальну власність міста, – каже Ростислав Сліпець. – Перше, що вдалося конкретно зробити, це знайти власника. Згідно рішення "Про порядок приватизації об'єктів комунальної власності в 1995р.", майно, яке не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства, є власністю Львівської обласної ради (виходить, гуртожитки весь час мали власника, а він, виявляється, забув, що їх має. – Ред).
Окрім цього, восени 2012 року на зустрічі з мешканцями цих гуртожитків колишній голова Львівської облради, а сьогодні депутат Верховної Ради України Олег Панькевич обіцяв вирішити проблему з ремонтом, аби місто могло взяти гуртожитки на баланс. 4 лютого виконавчий комітет Буської міської ради написав звернення головам ЛОДА та облради М.Костюку та П.Колодію щодо вжиття заходів з проведення капітального ремонту у двох гуртожитках. Оскільки лише після цього їх можна буде взяти на баланс міста і надати дозвіл його мешканцям на приватизацію займаних ними приміщень.
За радянських часів, коли квартирна черга не тільки існувала, а й реально «рухалася», гуртожитки були «перевалочним» пунктом для молодих спеціалістів на шляху до окремої квартири. Та після розвалу Союзу малокомфортні кімнати стали постійним і єдиним місцем проживання для півсотні бущан. Чекаючи на квартири, люди народжували дітей, а тепер навіть онуків доглядають все у тих же тимчасових помешканнях.
Тож маємо велику надію, що обласна рада не забуде про свої гуртожитки хоча б для того, аби нарешті здійснилася мрія людей. Та й це, погодьтесь, буде реальним кроком для реалізації тих зобов’язань, з якими депутати, особливо перед виборами, йдуть до людей і просять, аби ті їх обрали.
Інна ПАЛАМАР, знімок автора
