Головне управління ДПС у Львівській області нагадує платникам про можливість скасування штрафних санкцій та пені. Дана норма запроваджена Законом України від 04.12. 2020 року № 1072-ІХ. Відповідно до п. 23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу для того, щоб скористатися можливістю скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, такому платнику необхідно:
– написати до контролюючого органу заяву;
– сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу;
– не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань.
За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані у порядку визначеному для списання безнадійного податкового боргу.
Вказані норми не поширюються на:
– великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
– осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
– осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
– банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
– осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
– осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Заяву до податкового органу можна подати скориставшись послугами Електронного кабінету.
Застосування штрафних санкцій за порушення порядку подання об’єднаної звітності
Головне управління ДПС у Львівській області звертає увагу, що з 01 січня 2021 року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати звітність з ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Нагадуємо, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою вищезазначеної звітності накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, у розмірах та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ, а саме:
неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень. Одночасно повідомляємо, що за вчинені порушення, впродовж дії карантину, штрафні санкції не застосовуються.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог статті 50 ПКУ.
Зазначений порядок застосування штрафних санкцій встановлений Законом України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
Звертаємо увагу, що з 01 січня 2021 року набули чинності зміни до ПКУ, внесені, зокрема Законом України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», згідно з якими:
– податкові агенти – платники ЄСВ зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум ЄСВ, з розбивкою по місяцях звітного кварталу до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише в разі нарахування таких доходів фізичній особі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. За відокремлений підрозділ юридичної особи, який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок подає юридична особа – до контролюючого органу за основним місцем свого обліку (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ);
– фізичні особи – підприємці подають річну декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ. У цій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності вони мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ);
– єдинники першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку в строк, установлений для річного податкового (звітного) періоду. У цій декларації слід відобразити обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, передбачені п. 295.1ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, установленому законом для цієї категорії платників (п. 296.2 ст. 296 ПКУ);
– єдинники третьої групи (фізичні особи) у складі декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для цієї категорії платників, у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Щодо особливостей звільнення від оподаткування ПДВ операцій, які здійснюються в рамках реалізації проектів, що фінансуються НТО
ДПС України з метою застосування норм Податкового законодавства у частині оподаткування ПДВ, враховуючи положення Угоди між Урядом України та Організацією Північноантлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні, ратифікованої Законом України від 04.02.2016 року №989-VIII, надала роз’яснення щодо особливостей звільнення від оподаткування ПДВ операцій, які здійснюються в рамках реалізації проектів, що фінансуються НТО.
Відповідно до статтей 25, 26 Угоди проекти, що фінансуються НАТО, в тому числі їхні активи, доходи та інше майно (яким володіє реципієнт або інша особа від імені реципієнта) звільняються від:
усіх прямих і непрямих податків; разом з тим, ні НАТО, ні реципієнт не будуть претендувати на звільнення від податків і платежів, які пов’язані з оплатою комунальних послуг;
усіх митних та інших зборів і кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо товарів, які ввозяться або вивозяться у зв’язку з або на підтримку проекту, що фінансується НАТО; товари, що ввозяться відповідно до цього звільнення не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України;
усіх митних зборів та інших зборів та/або кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо публікацій, пов’язаних з проектом, що фінансується НАТО.
Реципієнт означає будь-яку юридичну або фізичну особу, розташовану або яка проживає н Україні, яка одержує конти та/або обладнання в рамках проекту, що фінансується НАТО,
Реципієнтам дозволяється укладати прямі контракти на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проекту, що фінансується НАТО. Такі контракти, товари, послуги і будівництво не підлягають сплаті мит, податків, податку на додану вартість та інших платежів в Україні. Товари, послуги і будівництво, набуті відповідно до цього положення, не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу. Пунктом 197.11 статті 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги ( далі – МДТ), яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України “Про гуманітарну допомогу”.
Порядок залучення, використання МТД затверджено КМ України від 15.02.2002р. №153. При цьому, дія Порядку №153 не поширюється на проекти, які фінансуються Організацією Північноантлантичного договору (НАТО) відповідно до Угоди.
Станом на 19.04.2021 року чинними є довідники пільг ДПС: Довідник №103/1 та Довідник №103/2.
За звільненнями від оподаткування ПДВ операціями постачальники (платники ПДВ) зобов’язані складати податкові накладні та реєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни з урахуванням вимог Положення №1307 від 31.12.2015, із змінами та доповненнями.
Враховуючи вищенаведене, за умови дотримання вимог, визначених Угодою та ПКУ, звільненню від оподаткування ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг у рамках реалізації проектів, що фінансуються НАТО, у т.ч. прямих контрактів на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проектів, що фінансуються НАТО.
Детальніше у листі ДПС України № 10196/7/99-00-21-03-02-07 від 29.04.2021 року.
Як подати уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку
Буська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що порядок подання об`єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ затверджені наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу від 15.12.2020 № 773).
Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.
При цьому Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться таким чином:
1) у розд. I:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;
2) у розд. II:
у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення3» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.
Докладніше в Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 103.25.
Порядок та термін реєстрації програмних РРО
Буська ДПІГУ ДПС у Львівській області нагадує, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Питання надходження місцевих податків та зборів, пошук додаткових резервів обговорили у Головному управлінні ДПС у Львівській області
Нещодавно у рамках підписаного Меморандуму про співпрацю та взаємодію між ГУ ДПС у Львівській області, Львівською обласною Радою та Львівською обласною державною адміністрацією відбулася робоча зустріч заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області Ігоря Лазорка з представниками територіальних громад Львівщини.
На зустрічі були присутні Золочівський міський голова Ігор Гриньків, Буський міський голова Ростислав Сліпець та Давидівський сільський голова Володимир Керницький
Відбувся обмін думками про проблемні питання надходження місцевих податків і зборів, пошуку додаткових резервів, погашення існуючої податкової заборгованості.
Ігор Лазорко розповів учасникам про можливості Електронного кабінету та, розробленого податковою, паспорта територіальної громади для контролю за сплатою податків, а також зупинився на пошуку резервів щодо кожного бюджетоформуючого місцевого податку – ПДФО, земельному та акцизному податку, податку на нерухоме майно.
«Уся надана Вами інформація по кожному об’єкту оподаткування, його можливому приховуванні або мінімізації буде опрацьована нашими фахівцями, наслідком чого буде вжиття заходів податкового контролю», запевнив присутніх Ігор Лазорко.
Буський сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
ГУ ДПС у Львівській області
