Транспортна оказія якогось невдасі-водія у Топорові закінчилась плачевно для нашого села: понівечено частину огорожі парку і основу стояка, на якому гордо височів наш жовто-блакитний стяг. Як мав би відреагувати у такому разі істинний господар села? Звісно ж, що негайно повідомити поліцію, і одразу ж, у буквальному сенсі цього слова, підняти прапор із землі… Очевидці, які випадково виявились на місці пригоди, кажуть, що були приголомшені від побаченого, і водночас здивовані реакцією сільського голови Ярослава Ковальчука на резонансну сільську подію.
Пан голова із злобною гримасою на обличчі чомусь викрикував: «Активісти, активісти…».
Дні минали, сплюндрований стяг залишався у тому самому положенні: знищений і брудний… А голова і далі, не втомлюючись, кивав головою у бік активістів. Із ступору, який тривав повних чотири доби, пана голову зумів вивести пан Ярослав, патріот села (за іронією долі – «активіст»), який у «чоловічій розмові» нагадав голові про його прямі посадові обов’язки: зокрема, як має ставитись державний чиновник до нашого символу єдності, незалежності, твердості духу, і … «потішив» його перспективою поспілкуватись із представниками СБУ. На щастя, коли все вже позаду. Правда, шкода, що, мабуть, не дізнаємось, яку «манафортівську» технологію-затію супроти активістів села мав намір вчергове «запустити» в селі Топорівський сільський голова. А, може, воно і добре, що не будемо знаті…
Особисто мені, коли перебираю в пам’яті деталі цієї неприємної сільської новини, стає і сумно, і ніяково за особу у статусі «державного мужа», яка нехтує найдорожчими людськими цінностями. Інакше як святотатством ганебний вчинок голови назвати не можу. Цікаво, яку позицію позику районна влада, чи належний чином відреагує на блюзнірське ставлення до українського стягу зі сторони сільського чиновника?
