У жовтні громада Івано-Франкового та навколишніх сіл згадує військових, які загинули на фронті й мали б святкувати свій день народження або для яких саме жовтень став місяцем загибелі.
Старший стрілець Олексій Дзизюк, боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, народився 13 жовтня 1975 року. Жив у селі Верещиця, воював в АТО/ООС на Донбасі. 22 березня 2022 року загинув у бою з російськими окупантами під Попасною на Луганщині. Похований у Верещиці. У жовтні йому виповнився б 51 рік.
Володимир Романчук, солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, був уродженцем Львова. Він загинув 8 травня 2022 року під час бойових дій біля Білогорівки на Луганщині. Останній прихисток воїна – у селі Дубровиця. Цього місяця йому могло б виповнитися 32 роки.
Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Руслан Штокало, учасник АТО, проживав у селі Кожичі. 26 березня 2022 року він загинув під час виконання бойового завдання поблизу Попасної на Луганщині. До 2024 року воїн вважався зниклим безвісти. У жовтні йому минуло б 39 років. Похований на Марсовому полі у Львові.
Військовослужбовець 33-ї окремої механізованої бригади Віталій Яроцький жив у селищі Івано-Франкове. За час служби був відзначений численними нагородами. 25 жовтня 2023 року загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Близько трьох років вважався безвісти зниклим. 2 жовтня Віталію виповнилося б 40 років, а цього місяця також минає третя річниця його загибелі. Похований в Івано-Франковому.
Володимир Жарко, військовослужбовець військової частини А3719 і житель села Мальчиці, з перших днів повномасштабного вторгнення став до лав оборони України та сумлінно виконував свій обов’язок. Він помер удома внаслідок хвороби й похований у Мальчицях. У жовтні Володимиру виповнилося б 43 роки.
Громада також згадує воїнів, які загинули саме в жовтні. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади Іван Левко народився в селі Поріччя. 1 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в Білогірці на Херсонщині він зник безвісти. Після понад року пошуків його тіло було знайдено, і 8 січня 2024 року Івана поховали в рідному селі. У жовтні минає четверта річниця його загибелі.
Старший солдат Ярослав «Ярчик» Сабадаш, водій розвідувального взводу 10-го окремого стрілецького батальйону (в/ч А7094), проживав у селі Кожичі. 10 жовтня 2022 року він загинув на Сумщині. Похований у рідному селі. У жовтні минає четверта річниця його загибелі.
Молодший сержант 103-ї окремої бригади територіальної оборони Григорій Лапчак народився в селі Середкевичі, проживав у селі Бірки. 12 жовтня 2023 року загинув у Куп’янському районі на Харківщині. Похований у Бірках, а в жовтні минає третя річниця його загибелі.
Віктор Олексин, старший сержант поліції ГУНП у Львівській області, родом із селища Івано-Франкове, разом із родиною мешкав у селі Підгір’я Івано-Франківської області. Служив у спецпідрозділі «КОРД». 17 жовтня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання у місті Торецьк на Донеччині. Похований у Підгір’ї. У жовтні минає друга річниця його загибелі.
Солдат 33-ї окремої механізованої бригади (в/ч А4447), оператор ПТРК Ярослав Крилишин народився і жив у селі Кожичі. Він загинув 26 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку. У жовтні минає третя річниця його загибелі. Похований у рідному селі.
Солдат, оператор ПТРК тієї ж 33-ї окремої механізованої бригади (в/ч А4447) Тарас Фіалка родом із села Кожичі, проживав у місті Бібрка. Він загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине на Запоріжжі. Перед загибеллю встиг знищити російський танк Т-90. У жовтні минає третя річниця його загибелі. Похований у Бібрці.
Олег Кеван, солдат і стрілець-помічник гранатометника 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, народився в Івано-Франковому. 29 жовтня 2022 року він востаннє вийшов на зв’язок поблизу населеного пункту Павлівка на Донеччині. Тіло воїна залишилося на окупованій території, тому рідні не змогли поховати його з усіма почестями. У жовтні минає четверта річниця його загибелі.
Сержант Петро «Пеха» Ткачик, командир гармати 2-го артилерійського розрахунку артилерійської батареї 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, загинув поблизу селища Шевченко Покровського району Донецької області. Цього місяця згадують річницю його загибелі. Петра поховали в селі Сокільники поруч із сином.
Молодший сержант 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Володимир Савка родом із Івано-Франкового. 12 вересня 2024 року він отримав тяжке поранення на Курському напрямку, а після тривалого лікування 25 жовтня 2024 року помер. У жовтні минає перша річниця його смерті.
Максим «Асті» Чайковський, житель села Лелехівка, служив у 12-й бригаді спеціального призначення «Азов» НГУ. 29 жовтня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області. Довгий час вважався безвісти зниклим. Похований у Лелехівці. Цього місяця минає друга річниця з дня його загибелі.
Старший солдат, гранатометник військової частини А0281 Андрій Занько був жителем селища Івано-Франкове. 24 жовтня 2024 року він загинув у районі населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області під час виконання бойового завдання. Понад півтора року воїн вважався безвісти зниклим. Похований у рідному селищі.
Пам’ятаємо кожного. Молимося за кожного. Дякуємо кожному, хто віддав життя за Україну. Вічна пам’ять і слава нашим Героям!
