(Продовження. Поч. у №25-27).
Особливу увагу приділіть медичній допомозі
Для тиску на рану можна використовувати руки (пальці) рятівника, руки (пальці) постраждалого при тій очевидній умові, Що постраждалий розуміє, що ви від нього вимагаєте, і що він в стані це виконати.
Якщо час (проявлення кровотечі) дозволяє, завжди краще використовувати підручні тканини: частини одягу, носовички, рушники, простирадла, стрічки матерій і т.д. – будь-яка тканина між місцем кровотечі та рукою дозволяє зробити тиск на рану рівномірнішим і ефективнішим. Чим рана ширша, тим інтенсивніша кровотеча, тим більше є актуальним дане положення. Розмір шматка тканини, яким ви притискаєте рану, повинен бути більшим розміру рани.
Ідеально для притискання рани використати стерильні тканини – бинти, марлеві серветки тощо. Якщо вони під рукою, якщо кровотеча незначна, якщо на пошук стерильного бинта потрібно зовсім мало часу – це дуже добре. Якщо рана глибока, то треба провести її тампонаду: порожнину рани туго заповнити тканиною, а вже саму тканину притиснути рукою.
Увага! При інтенсивній кровотечі чистота матеріалу, яким ви притискаєте рану чи здійснюєте тампонаду, не має жодного значення. Головне
– якомога швидше зупинити кровотечу. З інфекцією буде у спеціалістів час і можливість розібратись потім.
Кровотеча (особливо інтенсивна) може не зупинятись досить довго. Допомога до вас може прийти нешвидко. Задіявши руки для зупинки кровотечі, ви у принципі можете не мати можливості звернутись будь-куди за допомогою. Звідси і завдання: тиск рукою на рану замінити стискаючою пов'язкою.
Робити це потрібно тоді, коли: 1) інтенсивність кровотечі зменшилась; 2) коли ви заспокоїлись і точно знаєте, де швидко знайти необхідні для перев'язки речі; 3) у вас є помічник, який знайшов і приніс перев'язувальний матеріал або який може притиснути рану доки ви шукатимете.
Увага! Якщо допомога близько і вам вдалося зупинити чи послабити кровотечу, продовжуйте притискати рану, втішати та заспокоювати пораненого і більше нічого не робіть. Потерпіть ще трохи, і нехай далі пов'язку накладають спеціалісти.
Не викидайте матеріал, який ви використовували для зупинки кровотечі: це дозволить медичним працівникам оцінити об'єм втрати крові.
Для накладання стискаючої пов'язки використовуйте смужку тканини. Чим буде ця смужка: спеціально призначеним для перев'язування бинтом, шарфиком, що опинився під рукою, чи відірваним шматком простирадла -взагалі не принципово. Незалежно від того, де знаходиться рана, накладання пов'язки складається з двох етапів.
Етап перший: на рану накладається складений у декілька разів шматок тканини (рулон бинта, декілька марлевих серветок, складений носовичок, дитячий підгузник і т.д.), і цей шматок притискається рукою.
Етап другий: тиск на рану рукою поступово замінюється тиском смужок тканини, накладаючи їх рухами по колу, і щільно притискаючи до рани.
Увага! Якщо після накладання стискаючої пов'язки кровотеча продовжується (тканина набрала крові), у жодному разі не знімайте пов'язку! Додатково обмотайте рану ще декількома прошарками тканини, збільшуючи силу стискання.
Увага! Самим небезпечним, екстремальним, відчайдушним і завжди им способом зупинки кровотечі із пошкодженої кінцівки є накладання джгута.
Джгут – це вузька і довга смужка тканини, резини, мотузки, якою перетягують кінцівку вище (!) місця кровотечі, забезпечуючи притискання судин до кісток. Ефективне накладання джгута завжди призводить до повної зупинки кровообігу в кінцівці і значному (часто незворотному) пошкодженню тканин і нервових стовпів. Саме тому накладання джгута – крайня міра, небажана у більшості випадків.
Покази до накладання джгута: решта способів зупинки кровотечі неефективні; пошкодження кінцівки настільки значні, що неможливо визначити місце кровотечі; відсутність кінцівки (травматична ампутація); багато постраждалих на одного рятівника, і немає часу на інші способи зупинки інтенсивної кровотечі; у постраждалого декілька ран, а рятівник один (наприклад, одночасне поранення руки і ноги).
Правила накладання джгута: джгут накладається вище місця кровотечі; джгут накладається тільки на стегно чи плече; час накладання джгута чітко фіксується (записується будь-чим на пораненому); не можна використовувати для накладання джгута тонкі матеріали, що здатні пошкодити поверхню шкіри (спричинити поріз чи розрив): дріт, рибацька волосінь, нейлонова мотузка, шовкова нитка тощо.
Що важливо: під час бою часу на роздуми немає, все швидко змінюється, в тому числі показники вашого здоров'я чи здоров'я вашого товариша при пораненні. При венозній кровотечі ваш товариш помиратиме декілька годин, а з артеріальною
– максимум 20 секунд, а далі – втрата свідомості та початок гіпоксії. Якщо ситуація вкрай гостра, ви перебуваєте під безпосереднім обстрілом, то максимум, що ви можете зробити під кулями для свого товариша – це швидко накласти джгут поверх рани і відтягти його в укриття. Це самий небезпечний підхід до зупинки кровотечі, але вам потрібно воювати далі, щоб не скласти товаришу компанію. У вашого товариша тоді буде приблизно півгодини чи година, щоб самому добратись до медпункту, або почекати на спеціаліста, чи допоки ви звільнитесь.
Джгут завжди тримайте під рукою. Не в кишені, не в рюкзаку, а намотаним на приклад чи на розвантажувальному жилеті, в місці миттєвої досяжності. Ще краще мати з собою два джгута. Один ви віддасте товаришу при потребі, а вже через мить самі можете його потребувати.
У силу специфіки ведення війни в умовах міських завалів, польового бруду чи лісу ви, як правило, завжди будете пітними та замурзаними, а ваш одяг брудним. Слідкуйте за особистою гігієною навіть у самих незручних умовах проживання. Нігті підстригайте регулярно. Ноги мийте щодня. Носки міняйте не рідше одного разу на три дні. Зуби чистити пастою не завжди вийде, але полоскати їх водою після їжі потрібно обов'язково. Якщо не маєте можливості помитись – намочіть більш-менш чисту ряднину та обітріть нею тіло. Виходьте з положення, як можете. Дуже важливо правильно підібрати взуття по нозі, натрете мозолі – і ви не воїн. Майте тальк у запасі. Замазуйте та зав'язуйте всі подряпини та порізи. Будь-яка відкрита рана в польових умовах є загрозою зараження та нагноєння.
Пам'ятайте, найгірший ворог солдата – паніка. У бою панікера можуть розстріляти свої без суду. Зберігайте рівновагу. Це зробити простіше, якщо заставити себе зосередитись на виконанні завдання та діяти, не зважаючи ні на що. Ще перед боями подумайте про смерть та каліцтво, прийміть внутрішнє
Кішення і заспокойтесь. Під час бою просто працюйте, війна – це тежробота.
Ілакати, лякатись та осмислювати побачене будете потім, після бою. Не впадайте у ступор від виду крові, ігноруйте галас боягузів чи стогони поранених, дійте, рухайтесь, воюйте. У Святому Письмі сказано, що і волосина з голови людини не впаде без відома Творця. Ваша чаша вас не мине. Типовий список спорядження для ведення бойових дій У своїй більшості речове майно, яке вам видадуть на українських військових складах, є морально застарілим та таким, що не відповідає нагальним потребам сучасного бою.
Загалом, певні речі, зазначені у нижчевикладеному списку вашого обов'язкового майна, вам або не видадуть, або видадуть те, чим ви не станете користуватись із-за функціональної непридатності. Вам пощастить, якщо ви отримаєте повний комплект нового майна української розробки, або люб'язно наданого нам нашими закордонними союзниками.
Будемо сподіватись, що у найближчий час український ВПК займеться розробкою та забезпеченням прогресивної екіпіровки для українського воїна, а наразі зверніть увагу на доступні у спеціалізованих магазинах взірці форми та екіпірування світових виробників. Це недешево. Але без належного екіпірування навіть добре тренований солдат має мізерні шанси на виживання і тим більше на перемогу. Це доведено на практиці мільйонами солдат в усіх війнах. Тому екіпіруватись потрібно належним чином, обов'язково.
Список речей є універсальним. Це речі, з якими вам буде зручно воювати. Що вам потрібно конкретно, визначайте самі відповідно до своєї служби.
1. Черевики до сезону. Вибирайте найлегші. Вони не повинні пропускати вологу, і повинні добре тримати суглоб міжгомілкою та стопою і запобігати вивихам. Підошва черевика має бути товстою і достатньо еластичною, щоб під час бігу стопа надміру не втомлювалась. Шукайте серед моделей для трекінгу та для екстремальних видів активного відпочинку, але найкраще – тактичні черевики. На жаль, стандартні українські армійські черевики добре пасують для стройової підготовки на плацу, не більше. Можна зекономити на якості шапки чи панами, а на черевиках – ні.
2. Якщо вам видадуть на складі не шкарпетки, а онучі – пустіть їх на дрантя для чищення зброї. Вам потрібно щонайменше п'ять пар шкарпеток, у тому числі й теплих. Оберіть зі звичайних шкарпеток самі якісні, які після прання не втрачають своїх якостей і не стягують судини ноги, бо це перешкоджатиме нормальному кровообігу.
Ярослав СЛІВІНСЬКИЙ, м.Буськ (Далі буде)
