"Візьми щодня на себе свій Хрест і йди за Мною"
Суботньої днини 13 квітня мешканці Соколі, Волиці і довколишніх сіл отримали унікальну нагоду пройти молитовною ходою, споглядаючи театралізовану Хресну дорогу. Організатором дійства за участю Товариства українських студентів-католиків "Обнова" з Івано-Франківська став місцевий священик о.Ігор Богачевський, який запросив на свої парафії самодіяльних акторів. Відтак кілька сотень небайдужих людей пройшли кількакілометрову
Хресну дорогу, яка обійняла 14 стацій (подій) і перенесла людей думкою в часи Ісуса, коли Пилат засудив його на смерть.
У духовну дорогу вирушаємо від символічного Хреста і церкви Пресвятої Трійці в с.Соколя. У часі цієї набожності йдемо за Ісусом крок за кроком аж на Голгофу. Намагаємось відчути його біль і терпіння, які Він з любові до нас прийняв на Себе.
Невимовний жаль стискає серця від споглядань усіх мук, які витерпів Син Господній. "Дивись, як Ісус страждає за нас і наше спасіння", – промовляє до сина заплакана мати. А сльози течуть, їх важко спинити. Старші люди теж витирають гарячі краплини, задумливо вдивляються в обличчя "Сина Божого" діти. Від стації до стації лине "Через Воскресіння, через Воскресіння, визволи нас Господи", "Претерпілий за нас страсти, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас". На кожній з них відтворено Ісусову дорогу з хрестом людських гріхів, за які Він пішов на смерть.
Завдяки акторській майстерності івано-франківських студентів і семінаристів учасники ходи відчули та пережили катування Ісуса, Його муки, смерть, Воскресіння. Члени товариства "Обнова" відтворили всі чотирнадцять стацій. Від першої "Ісуса Христа засуджують на смерть" і до чотирнадцятої "Ісуса вкладають до гробу". Про що ж думав кожен із нас, йдучи дорогою за Христом?
Про те, що світ і сьогодні грішний, що в ньому панують боягузтво, страх, хабарництво, кар'єризм. Скільки людей шукають правди, порозуміння в різних інстанціях, у пошуках справедливості доходять аж до Європейського суду. Чекають на всепрощення батьки у дітей, діти у батьків. Хіба до цього закликав нас Ісус, хіба за це Він помер на хресті? Маємо пам'ятати про це завжди. Як і відповісти самі собі, чи змогли б ми повторити цей шлях? Задля спасіння, задля миру і всепрощення. Очі не висихали від сліз ані в дорослих, ані в малих.
Надзвичайно вразила людей одна з кульмінаційних сцен – "Розп'яття". На подвір'ї храму Найсвятішого Серця Христового УГКЦ в с.Волиця актори відтворили розп'яття Ісуса. Було не по весняному прохолодно, але студенти на хресті терпіли. Та це ніщо у порівнянні з терпінням Ісуса.
Остання стація, чотирнадцята – "Ісуса кладуть до гробу". Хресна дорога закінчується, а життя у світі далі продовжує свій хід історії. Але історія світу змінена. Вона освячена.
Історія нашого життя також освячена Ісусом. Хоча іноді мусимо Йому зізнатись, що втомлені життям, втомлені собою й іншими. Тоді в думках звертаємось до Сина Божого: "Ось стою перед тобою, Господи, просто втомлений прочанин і знаю, що життя продовжується, що Любов існує, і що потрібно йти далі. Пробач… Просто хотілось побути з Тобою, відчути ще раз, що Ти пережив все те, що переживає кожна людина. Відчути, що Ти поруч.
Господи, дякую тобі за поміч у цій хресній дорозі паломника і далі уповаю на Тебе у прощі мого життя. Очікую воскресіння мого життя, воскресіння моїх добрих бажань і воскресіння доброти у тих, за кого згадує у своїх паломницьких молитвах".
Яким радісним виявився останній акорд дійства, коли «Син Божий» вийшов у світлому вбранні. Це означає, що Бог подарував людям життя, надію та мир – Воскресіння. Пам'ятаємо, його не було би без хресної смерті. І кожна віруюча людина повинна нести духовний хрест. Ісус Христос каже: "Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе свій Хрест і йде за Мною".
Ірина ГАЄВСЬКА
Знімки Адріани Гаєвської
