Не тільки в мене, а й в багатьох уважних і прискіпливих шанувальників газети, а особливо тих, хто був присутнім на святкуванні дня народження Буська, після оголошення підсумків краєзнавчого конкурсу "Моя вуличка" виникло ряд запитань, які, на мою думку, потребують роз’яснення.
Почнемо з того, що фактично на конкурс поступило лише 2 матеріали: про вулицю Папірню (див. "ВН" від 16.02) і про вул.Шашкевича ("ВН" від 22.03). З натяжкою сюди можна приплюсувати і допис про Коротку Сторону, хоч він був опублікований у "ВН" 20.09, вже після завершення оголошеного заздалегідь дня підведення підсумків конкурсу, тобто 16.09.
Хотілось би дізнатись, чому конкурс "Моя вуличка" оголошували одні ("Просвіта", міська рада та часопис "ВН"), а підсумки підбивали інші (РДА, райрада та міськрада), про що свідчать підписи з печатками їх керівників. Хто дав команду конкурсній комісії включити в список ще дві довільні вулиці і відповідно для них "вишкрябати" "краєзнавців", таким чином перетворивши конкурс у своєрідний фарс.
Бо що таке конкурс? Згідно "Сучасного тлумачного словника української мови", конкурс – це огляд, що дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників. На сцену ж для нагородження чомусь викликали гамузом як справжніх, так і "липових" учасників. Звичайно, яка мова тут може бути про виявлення справжніх переможців. (Цікаво, що в паралельному конкурсі на кращу фотографію таки спромоглися визначити І, ІІ та ІІІ місця).
Напрошується висновок, що комусь не сподобалась кандидатура на беззаперечного переможця конкурсу. Зате нагороди конкурсу "Моя вуличка" також отримали особи, зовсім непричетні до нього.
Якщо вже хотіли відзначити когось за якісь заслуги, то не конче потрібно вдаватись до примітивної фальсифікації самого конкурсу (бо найкраще і чесно було би, якби назвали все своїми справжніми іменами). Думаєте, що лже-учасники конкурсу відмовились від незаслужених нагород? Хто все ж таки є автором спогадів про "свою" вулицю… Кінцеву, що буцімто поступила на конкурс (про це зачитувалось з високої трибуни).
Складається враження, що так звана конкурсна комісія хотіла навішати локшини на вуха читачів "ВН" і їй це вдалося. Чи може помиляюсь? Дуже хотілось би прочитати конкретні відповіді по кожному наведеному тут факту як авторові, так і ще небайдужим читачам "ВН".
Ельза СУЛЬ, вчитель-пенсіонер, багаторічний читач "ВН"
