Село Задвір’я та навколишні села зупинилися, щоб вшанувати пам’ять Героя.
Люди вийшли на вулиці, ставши на коліна, зі схиленими головами й державними прапорами в руках. Так громада зустрічала свого Героя – солдата інженерно-саперного відділення військової частини А7076, Михайла Миколайовича Рибчича, 1997 року народження. Йому було лише 25 років. Молоде життя, сповнене надій, сподівань, мрій, обірвалося на чужій, зраненій війною землі.
Михайло не вагався ані хвилини. У лютому 2022 року, коли перші ракети впали на українські міста, він з перших пішов до війська. Вибрав не втечу, не страх, а боротьбу. Вибрав Україну. І саме таким – рішучим, відважним, спокійно сильним – його запам’ятали побратими. Він не шукав слави, не говорив гучних слів. Він просто щодня виконував свою роботу – складну, небезпечну, але надзвичайно важливу роботу.
25 травня 2023 року, під час бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині, зв’язок із Михайлом зник. Довгі місяці тривала невизначеність. Молитви рідних, надії побратимів, пошуки, що не приносили відповіді… Аж доки судово-медична експертиза не підтвердила найстрашніше – Михайло загинув.
Сьогодні його повернули додому. Не так, як мріяли – з перемогою, з піснею, з обіймами. А в труні, загорнутий у синьо-жовтий стяг. Але саме так повертаються Герої. Його очі більше не побачать неба над Задвір’ям, небо, за яке він боровся. Але кожен подих вітру, кожна весняна квітка, кожен схвильований погляд тих, хто прощався з ним сьогодні – це вічна шана, вічна подяка, вічна пам’ять.
Вічна слава Герою!
