Подія мала назву «Давні музи не мовчать» та вмістила твори, що демонструють тісний звʼязок української музики з європейською.
На Стокгольмському фестивалі старовинної музики у Швеції новостворений ансамбль Львівської національної філармонії «Terra Barocca» виступив з особливою програмою.
Подія мала назву «Давні музи не мовчать» та вмістила твори, що демонструють тісний звʼязок української музики з європейською.
Сергій Гаврилюк грав на скрипці, Степан Сивохіп виконував партії на гобої, демонструючи мелодійний та насичений тембр цього дерев’яного духовного інструмента. Максим Римар грав на віолончелі, надаючи виконанню емоційну глибину. Софія Соловій вражала своїм сопрано, що гармонійно поєднувалося з інструментальним супроводом. Олена Єременко грала на нікельхарпі, а Анна Іванюшенко виконувала партії на клавесині.
Своєрідною «точкою перетину» композиторів зі різних країн стала Болонська академія. У 1670 році до неї вступив сімнадцятирічний італієць Арканджело Кореллі. Кількома роками пізніше іспити на звання почесного академіка там успішно склали українці Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, а ще — славетний австрієць, тоді зовсім юний Моцарт.
Серед іншого, музиканти були раді представити скрипкову сонату шведського автора Улофа Ольстрьома у незвичному дуеті нікельхарпи та клавесина, а на завершення події звучав унікальний, питомо український музичний зразок: кант. Цей жанр, що є типовим для українського бароко переосмислив сучасний український композитор Богдан Сегін. У текстовій основі твору — слова «Мати милосердна, От лютого врага злаго, Храниши мя всегда», — що так суголосні молитвам українців сьогодні.
На концерті побував посол України в Швеції Андрій Плахотнюк, який привітав ансамбль з міжнародно знаковим виступом.
