Ці слова великої української письменниці Ліни Костенко будуть актуальні завжди, допоки нависатиме загроза над українською мовою. Вона – ознака українства. А наші вороги прагнуть будь-що знищити цю ознаку, без якої не буде й української нації. І загроза ця щораз відчутніша.
Українську мову постійно утискували, намагались знищити її морально і фізично. Погортаймо "Скорботний календар української мови": 1720 рік – Петро І заборонив друкувати книги українською мовою; 1769 – Російська церква видала розпорядження про вилучення в населення українських букварів та українських текстів із церковних книг; 1775 – зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях; 1862 – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури; 1863 – вийшов указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою; 1876 – указ Олександра ІІ про заборону друкувати ноти українських пісень; 1884 – закрито всі українські театри; 1908 – царський уряд Росії визнав усю культурну й освітню діяльність в Україні шкідливою, яка може призвести до наслідків, що загрожуватимуть спокою і безпеці Російської імперії; 1914 – Микола ІІ ліквідовує українську пресу – газети і журнали; 1938 – сталінський уряд видав постанову про обов'язкове вивчення російської мови; 1983 – вийшла постанова про посилене вивчення російської мови в школах і про поділ класів на 2 групи – російські та українські. Це призвело до того, що на сході та півдні України половина класу не вивчала української мови, бо, бачте, батьки вирішили, що мова держави, в якій вони живуть і яка їх годує, їхнім чадам ні до чого; 1989 – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на другий план; 2012 – Верховна Рада приймає закон про мови, яким завдає чергового удару українській мові.
Отож дії теперішньої столичної влади красномовно говорять самі за себе. У своїй "Відозві до освітян, студентів, школярів та їхніх батьків" народний депутат Ірина Фаріон пише: "З огляду на колоніальну та холуйську ідеологію теперішньої влади, зокрема радянсько-рабський світогляд міністра освіти та науки Д.Табачника, ми отримали найбільшу загрозу для нашого суверенітету. Табачники посягають на духовну основу української незалежності: мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять". А як інакше, як не посяганням можна назвати запроваджені ним "нововведення": скасування іспиту з української мови при закінченні бакалаврату, перехід на навчання іноземців з державної мови на російську, вилучення зі шкільних підручників сторінок, де йшлося про українських національних героїв. Але йому і цього виявилось замало: на початку грудня 2012 року він видає наказ про проведення Всеукраїнського конкурсу з російської мови "Лукоморьє" серед учнів 2-11 класів.
Але, як підтвердив керівник райво Богдан Глуховецький, Бущина участі у такому конкурсі не взяла. Натомість надбужанські школярі уже кілька років беруть участь у всеукраїнських конкурсах української мови ім.Петра Яцика та радіодиктанті. Як повідомила методист райво Світлана Лабінська, радіодиктант з нашого району писало найбільше учасників – 606, переважно школярі, а також директори шкіл та їх заступники (Уляна Козіцька з Петрич, Богдан Олійник з Буської другої, Ірина Зеліско з Топорова), вчителі української мови (Дарія Ковальчук з Буської другої, Галина Мазник з Ракобовтів). В обласному етапі ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім.Т.Шевченка брали участь 7 переможців районного етапу конкурсу, і робота Зоряни Гулки з Красненської першої (вчитель Ірина Стецишин) зайняла ІІІ місце.
Нещодавно в одній газеті прочитала статтю, де семирічна донечка запитує маму: "А що означає берегти мову? Як можна мову берегти чи нищити? Це ж не іграшка і не черевички… І від кого її берегти?". На що ненька відповіла: "Від самих себе! Від своєї байдужості, нещирості, страху здатися "білою вороною" серед інших. Хоч би де ти жила, завжди розмовляй зі своїми дітьми українською. Тоді твою рідну мову ніхто не знищить».
Лариса ГАРАСИМІВ
