Урочисте відкриття меморіальної дошки загиблому кіборгу-Герою Володимиру Бузенку відбулося сьогодні, 1 вересня 2016 року, у Великокучурівській ЗОШ І-ІІІ ступеня. У цій школі Володимир навчався… На фасаді школи увіковічнили пам’ять про подвиг героїчного захисника України… На заході побувала журналістка Громадське.Чернівці. Галина Єреміца, яка й описала все.
"На подвір’ї школи було людно. На відкриття пам’ятної дошки Герою Володимиру Бузенку завітали родина Бузенків, керівники Сторожинецького району, представники Чернівецької ОДА та облради, облвійськкомату, обласної «Спілки учасників АТО», учасники бойових дій Великокучурівської об’єднаної територіальної громади, голова громади Василь Тодеренчук, священик села отець Дмитро, мешканці села. Присутні вшанували пам’ять полеглих на війні Героїв хвилиною мовчання. А під стінами школи учні виклали із запалених свічок цифру 26, адже загинув Володимир у 26 років…
Урочисто відкрили меморіальну дошку Герою Володимиру Бузенку голова «Великокучурівської спілки учасників АТО» Дмитро Братко та племінник загиблого кіборга Марко-Еліо Бузенко під пісню «Гей, Пливе кача…». Отець Дмитро освятив пам’ятну дошку Герою.
Пам’ятна дошка виготовлена з граніту. На ній зображено фото Володимира – він дивиться на нас своїми світлими очима, немов живий… Під світлиною підпис: «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі…». На дошці – напис: «У цій школі навчався Бузенко Володимир Петрович. 28.07.1988-20.01.2015 р. Наш Герой-земляк, який поліг смертю хоробрих, виконуючи військовий обов’язок по захисту цілісності України і вічно житиме в наших серцях. Слава Герою!».
Пам’ятну дошку Герою Володимиру Бузенку громаді села подарував депутат Сторожинецької міської ради, підприємець Роман Чоботар. Меморіальну дошку встановили праворуч при вході до школи. А ліворуч, під стінами Великокучурівської школи, стоїть великий банер з фотографією Володі, який встановили до Дня Незалежності. На синьо-жовтому фоні з колосками пшениці напис великими літерами: «Слава та шана Герою! 26 років, кіборг, позивний «Італьянець». Віддав життя за незалежність України! Буковина пам’ятає Тебе, Володимире!».
«Володя навчався не на відмінно, але був дуже доброзичливою людиною, дуже розумним хлопчиком. Це людина від Бога і дуже шкода, що сьогодні його немає з нами. Думаю, що ця школа могла би назватися його іменем. Будемо розповідати учням про нашого Героя і треба, щоби всі хлопці рівнялися на нього, бо є з кого брати приклад», – розповідає вчитель Великокучурівської школи, класний керівник загиблого Володимира Бузенка з 5-го по 9-й клас Микола Солоненко.
Мати Героя Марія Бузенко сьогодні привела до школи онука Марка-Еліо. «Сьогодні – дуже урочистий день. Колись я ходила щороку зі своїми дітьми на перший та останній дзвоник – це для мене було велике свято. І колись я водила Володю до школи… Володимир буде прикладом для учнів школи, бо він загинув за них, за нас, за мирне майбутнє. Мій син воював заради цієї малечі», – ледь стримуючи сльози говорить мати Володимира Марія Бузенко.
Племінник Героя Марко-Еліо Бузенко пішов сьогодні у третій клас. Хлопчик каже, що хоче бути таким як його дядько. «Увесь клас знає, що сьогодні відкривають пам’ятну дошку моєму дядькові, Герою Володимиру Бузенку. Коли він приїжджав з війни ненадовго – то водив мене до школи. Я хочу бути таким мужнім і сильним, як мій дядько. Я теж хочу бути Героєм», – розповідає третьокласник Марко-Еліо.
Голова Великокучурівської об’єднаної територіальної громади Василь Тодеренчук у своєму виступі зазначив, що у громаді проведуть обговорення щодо того, аби Великокучурівську ЗОШ назвали ім’ям Героя Володимира Бузенка. Василь Тодеренчук також нагадав мешканцям про подвиг кіборга ще в мирний час – кілька років тому Володимир врятував бабусю, яка жила по сусідству – виніс її на руках з палаючого будинку.
Володимир служив у складі 80-ї окремої аеромобільної бригади – 3-й батальйон, 7-ма рота. Вова був кулеметником, мав позивний «Італьянець». Пізніше його перевели до 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади. 26-річний Володимир Бузенко загинув 20 січня 2015 року під час масованого обстрілу російськими бойовиками, обороняючи Донецький аеропорт. Тривалий час Володя вважався зниклим безвісти, відтак майже рік Героя не могли поховати, двічі проводили експертизу ДНК. Поховали Героя Володимира Бузенка 1 грудня 2015 року у його рідному селі.
Слава Герою! Тобі, Володимире, слава! Герої не вмирають!"
Галина Єреміца
