У зв’язку із підвищенням температурних показників, почастішали випадки спалювання населенням сухої рослинності на відкритих територіях, які можуть перерости у масштабні пожежі.
Мешканців району закликають суворо дотримуватися правил пожежної безпеки, не випалювати суху траву та сміття на присадибних ділянках, не розводити відкритий вогонь поруч із господарськими будівлями, а також не залишати недопалки та сірники на сухій трав’янистій підстилці.
Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Спалювання органічної речовини – це головний фактор зниження ґрунтової родючості. Від спалювання збіднюється ґрунт, а мінеральні речовини, які містяться в попелі, досить легко вимиваються поверхневими та ґрунтовими водами і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.
У результаті випалювання збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшли підпали, не буде вже колишнього різнотрав’я, а бур’яни захоплять звільнену територію.
Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які приймають участь в процесах грунтоутворення. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин і одночасно роблять ґрунт пухким, живим.
Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування птахів, загибелі практично всіх тварин, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму.
Шкодочинний димстворює загрозу для здоров’я людей,алергіки його не переносять. Такий дим просто отруйний. Спалювання сухої рослинностіпереростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.
Найбільш екологічним є їх утилізація через компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Це пожива для ґрунту, адже 1 кг компосту в результаті дає до 8 кг ґрунтових бактерій. Це додаткова можливість відновлювати родючий шар ґрунту, гумус.
Компост потрібний не тільки для рослин, а й для мікроорганізмів, які живуть в грунті. Таким чином, даючи поживу для інших живих організмів в грунті, ми його покращуємо та збільшуємо цінність і тому отримуємо стабільні врожаї в наступні роки.
