Здавалося б, що після 20-ліття незалежності не повинно стояти перед українцями питання утвердження єдиної державної мови – української, боротьби за інформаційний простір, захист культури, традицій, історичної самобутності. Але, на жаль, за цей час ми не усунули загрози втрати незалежності і соборності. Причин цьому є багато. А найголовніша полягає в тому, що ми не можемо обрати українську Верховну Раду та створити Уряд, який би захищав інтереси народу, а не «Сім’ї» та олігархів. Куди ж нас приведе сьогоднішня влада? Чи ми вступимо в сім'ю рівноправних європейських держав, тобто в Євросоюз, як записано в конституційних положеннях України, чи партія влади на чолі з Президентом В.Януковичем і Прем'єр-міністром М.Азаровим втягнуть нас в Митний Союз, що рівнозначно втраті економічної і політичної незалежності?
Користуючись в'ялістю опозиційних сил, Партія регіонів перейшла в наступ. Топтання на місці Президента держави пояснюється тим, що в самій Партії регіонів не все так просто. Немає тієї монолітності, про яку любив говорити відомий "диригент" Чечетов. Частина партії, що бачить велику економічну і політичну вигоду в Євросоюзі, прагне до європейських цінностей, які сповідує Захід у всіх сферах життєдіяльності. Інша частина Партії регіонів, так звана 5 колона, що продалася за гроші Кремля, які сповідують проросійську політику, зрусифікований елемент нашого суспільства, а також так звані "гомосовєтікум", тягнуть нас в "русский мир" до Митного Союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Агітуючи за Митний Союз, вони не наголошують, що для керівництва цим Союзом утворюється наддержавна структура, яка відбирає від держав-членів союзу частину їх суверенних прав. Не наголошують на тому, що Росія буде мати 80% відсотків голосів, тобто вирішення будь-якого питання буде залежати від Росії.
Нам такого нерівноправного союзу не потрібно. Прикро, але мусимо констатувати, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій. На Україну чиниться тиск як економічний, політичний, інформаційний, так і релігійний. Часті відвідини України Патріарха Кіріла та його висловлювання є цьому підтвердженням. Нас намагаються розколоти і на релігійному грунті. Всі ми бачимо, яку церкву сповідує Президент В.Янукович і його оточення – російську.
Сьогоднішня влада задіює всі важелі виклику на суспільство з метою втягнення нас в Митний Союз. Навіть судові процеси над політичними лідерами Ю.Тимошенко, Ю.Луценком напряму пов'язані з вступом в Євросоюз. Адже Європа заявляє відверто, що рішення цих судів є наслідком політичних переслідувань з порушенням демократичних засад судочинства та з вибірковістю. Отже, за таких обставин, яка може бути мова про вступ до Євросоюзу?
Політична ситуація в Україні вимагає від народу активної громадянської позиції. Ми повинні сказати: за Євросоюз чи проти? Важливу роль повинні відіграти політичні партії та громадські організації, які мають очолити цей процес. Яскравим прикладом може послужити протестний виступ громадськості проти ухвали суду щодо родини Павличенків, батька і сина. Лише загальнонародний спротив може зупинити владу.
