Нещодавно Буськ облетіло шокуюче повідомлення: нібито восьмикласницю однієї з місцевих шкіл побив батько і вона потрапила в реанімацію. Йшлося навіть про збір коштів на лікування дівчинки. Правда, згодом факт побиття правоохоронці спростували, та ми вирішили з'ясувати, що ж трапилось насправді. Головний лікар Буської ЦРЛ Зіновій Курій разом з іншими медиками обстежував малу пацієнтку, котра поступила до них 2 січня з шлунково-кишковою кровотечею. Він розповів нам, що синців і побоїв у дитини не виявили. Але, з огляду на складну ситуацію, буські медики скерували дівчинку в ОХМАТДИТ, де її дообстежили. Відтак через серцево-судинну патологію хвора потрапила в кардіохірургічне відділення обласної лікарні, де її оперуватимуть. У даному випадку і справді обійшлося без "жорсткого" виховання, але ця історія спонукала мене взятись до написання статті про насильство у сім'ї – давню і масову хворобу нашого суспільства.
Попри міф, який побутує серед громадян, що це зовсім не злочин, а лише скандал – справа сімейна, у яку не прийнято втручатись, надто часто насильство в сім'ї виходить за межі адміністративного проступку, і за своєю небезпечністю відповідає всім ознакам діяння, яке карається кримінальним законом. У цьому нас переконує лейтенант міліції, інспектор роботи з населенням та громадськими формуваннями Буського РВ ГУМВС у Львівській області Наталя Бішко і наводить кілька фактів. Так, у травні минулого року з діагнозом перелом ребра та рвано-різана рана в ділянці 12 ребра зліва у місцеву лікарню потрапив бущанин, якому усі ці тілесні ушкодження спричинив рідний брат. А 8 липня до Буської ЦРЛ з ножовим пораненням доставили жінку. Так ледь не трагічно закінчилась сімейна сварка, а ось проти чоловіка, який вхопився за ножа, порушили кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2. ст.15, ч.1 ст.115 ККУ.
"Члени сім'ї, які вчинили насильство, окрім кримінальної, несуть адміністративну чи цивільно-правову відповідальність, – зауважує Наталя Бішко. – Тобто, за вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, правопорушника буде покарано накладенням штрафу чи виправними роботами, у виняткових випадках може застосовуватись адміністративний арешт».
Насамкінець правоохоронець називає такі цифри: «Лише у минулому році у результаті перевірок за кожним фактом вчинення насильства в сім'ї працівники Буського РВ склали 203 протоколи про адміністративне правопорушення, з яких 199 – дільничними інспекторами. Стосовно трьох осіб прийнято рішення про попередження, на шістьох судом накладено адмінарешт, а ще на шістьох – стягнення у вигляді громадських робіт, інших оштрафовано. Загалом до адмінвідповідальності притягнуто 163 особи, з них 42 правопорушники, які вдруге, а то й втретє вчинили насильство в сім'ї лише за один рік".
А скільки є таких випадків, коли жертви насильства не звертаються за допомогою. Особливо це стосується неповнолітніх, чиї батьки є прихильниками "жорсткого" виховання, або любителі оковитої, після вживання якої не пам'ятають, що коять. Тому саме для дітей нещодавно запрацювала "гаряча лінія", яку відкрили в Міжнародному правозахисному центрі "Ла Страда – Україна". Тепер, зателефонувавши на номер 0-800-500-225, маленькі українці можуть знайти підтримку та пораду з проблем, якими не мають з ким поділитись. Дзвінки на лінію безплатні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх українських операторів.
До слова, тут допомагають і дорослим: батькам, учителям і вихователям оперативно надають індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. На "гарячій лінії" консультують психологи, юристи та соціальні працівники, компетентні в дитячих питаннях.
Багатьох, а надто підлітків, турбують психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками. Дорослим же нададуть консультацію щодо майнових прав дітей, встановлення опіки, а також безпеки в Інтернеті.
Цікаво, що діти звертаються із різноманітних питань: починаючи з прохань про допомогу у виконанні домашніх завдань (бо самі вдома, і їм нікому підказати) та закінчуючи скаргами на образи, на фізичне й моральне знущання дорослих.
Отож, ображають батьки – телефонуй!
Ірина ГАЄВСЬКА
