Коли ж закон прийде й до Буська?
8 липня на сесії облради було затверджено цільову програму передачі гуртожитків Львівської області у власність територіальних громад на 2014 та 2015 роки. Для цього навіть передбачили 22,3 млн грн, в тому числі з державного бюджету – 11млн. Відтак 19 гуртожитків перейдуть у спільну власність територіальних громад, з них 10 – у 2014 році та 9 – у наступному.
Приватизації підлягають гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності, та гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності, крім гуртожитків, що знаходяться на балансі військових частин, закладів, установ та організацій Збройних сил України та Міністерства внутрішніх справ України. Проте у цей щасливий список наші гуртожитки №1 та №2, що знаходяться на вул. Надсяння (про що "ВН", захищаючи права громади та мешканців цих гуртожитків, неодноразово писала), не потрапили.
Як відомо, колись буські гуртожитки належали ВАТ "Буськ-сільбуд" (колишня ПМК-9). Коли підприємство припинило діяльність, ці будівлі стали "нічийними", про їх існування забули всі, як і про людей, які там жили та живуть до сьогодні. Хоча, згідно рішення Львівської обласної ради народних депутатів від 6.05.1995 №51 "Про порядок приватизації об'єктів комунальної власності в 1995р." зазначено, що «майно, яке не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства, є власністю Львівської обласної ради». Отож ніби виходить, що впродовж 20 років "нічийні" гуртожитки все ж таки мали власника, правда, він не знав про це (повноваження щодо управління майном обласної комунальної власності покладалися на ОДА).
За ці роки не один закон прийняли про приватизацію таких гуртожитків. До прикладу, 21 червня 2012р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки". Але до наших гуртожитків закон "не дійшов".
Оскільки буські гуртожитки №1 та №2 є власністю Львівської обласної ради та перебувають в управлінні ЛОДА і понад 20 років "висять" в повітрі, то мали б бути першими у списку на приватизацію. Тим паче, що восени 2012 року на зустрічі з мешканцями вищезгаданих гуртожитків колишній голова облради, а нині депутат Верховної Ради Олег Панькевич (до речі, рідний брат нинішнього голови ЛОДА Ірини Сех, і до того ж нашого народного депутата-мажоритарника, яка ж і підписала відповідну цільову програму) пообіцяв вирішити проблему з ремонтом (відновлення після пожежі), аби передати у комунальну власність. Але обіцянка виявилась просто обіцянкою. Як сказав міський голова Ростислав Сліпець: "Минулого місяця міська рада вкотре надіслала Львівській облраді та ЛОДА пакет документів, що стосуються гуртожитків, в яких, до речі, чітко вказувалося чиї вони є. Проте вкотре цільова програма про нас забула». (До "щасливчиків" потрапили гуртожитки у Львові, у Дрогобичі, у Стрию, та у районах – у Кам'янка-Буському (с. Неслухів), Стрийському (с.Фалиш), в с.Лапаївка та в с.Оброшино у Пустомитівського району).
Але, з другого боку, варто згадати про минулорічний лист від управління майном спільної власності Львівської обласної ради (17 липня 2013р.), в якому було зазначено: "Вищезгадані будівлі в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Буської ПМК-9 не ввійшли до статутного фонду ВАТ "Буськсільбуд" та до цього часу залишаються на балансі цього акціонерного товариства". Отож, владоможці під себе трактують положення закону і чинять так, як вважають за потрібне. А закон у нас – як дишло.
Виходить, що ані закони, ані цільові програми не для нас писані. Як сказав Ростислав Сліпець, незважаючи на економічну скруту, місто готове взяти на свій баланс ці будівлі. Але хто доведе їх до нормального стану чи бодай виділить для цього кошти, а місто саме все зробить?
Минулого року захищати права мешканців взялася вже й прокуратура Буського району. За словами на той час в.о. прокурора Буського району, молодшого радника юстиції Р.Романика, "прокуратурою було проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства щодо забезпечення конституційних прав на житло громадян, які проживають у гуртожитку. Згідно із ст.3 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців" передбачено, що усі гуртожитки підлягають передачі у власність територіальних громад. Однак, проведеною перевіркою прокуратурою району було встановлено, що гуртожитки, які знаходяться на території м.Буськ на вул.Надсяння,1 та вул.Надсяння,2 не передані у власність територіальної громади м.Буськ. З метою усунення порушень вимог чинного законодавства прокуратура району скерувала подання у прокуратуру Львівської області для вивчення доцільності його внесення та подальшого скерування у ЛОДА."
Тут можна було б поставити крапку, бо якщо дві прокуратури – районна та обласна – взялися за справу, то все буде в "ажурі".
Днями, аби пересвідчитися, що так і є, завітала у прокуратуру та поцікавилася, чи є надія у мешканців буських гуртожитків, що власник зробить усе можливе, аби передати будівлі у комунальну власність для подальшої їх приватизації. Ось що мені відповіли: " Під час вивчення даного питання керівництвом прокуратури Львівської області не було знайдено достатньо підстав для внесення та подальшого скерування даного подання у ЛОДА". Простими словами це означає, що будівлі не мають власника.
Статтю закінчу словами відомого англійського філософа Джона Локка: "Поряд із державними законами є ще й закони совісті, які мали б заповнювати упущення законодавства". А що маємо ми? – лише закони. А де ж шукати совість і тих, до кого могли б звернутись за порадою та допомогою люди, котрим "пощастило" жити в бараках, та ще й нікому не потрібним?
Інна ПАЛАМАР
