За оцінкою Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, українська митниця вже виконала близько 40% із 152 митних заходів, передбачених митним компонентом Національної стратегії доходів до 2030 року. Цей документ є дорожньою картою реформи митної системи.
У МВФ зазначають, що такого результату вдалося досягти насамперед завдяки активній роботі над розробкою та ухваленням нормативно-правових актів за ключовими напрямами трансформації митної сфери.
Серед практичних результатів реформи названо гармонізацію законодавства з нормами ЄС. Україна вже ухвалила закон, який адаптує окремі положення Митного кодексу до європейських стандартів. Крім того, підготовлено проєкт нового Митного кодексу України, що має забезпечити повну відповідність національного митного законодавства праву ЄС; документ схвалений урядом і зареєстрований у Верховній Раді.
Окремим напрямом є цифровізація. Держмитслужба оновила свій Стратегічний план цифрового розвитку, орієнтуючись на Багаторічний стратегічний план електронної митниці ЄС (MASP-C) і перелік електронних систем, наданий Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD), які необхідні для імплементації митного законодавства ЄС.
Для посилення антикорупційних запобіжників ухвалено закон про проходження служби в митних органах. Він передбачає, зокрема, професійну атестацію, перевірку на доброчесність із використанням поліграфа та ротацію кадрів. Також пілотний проєкт застосування бодікамер митниками показав високу ефективність, тому його поступово поширюють на інші ділянки кордону.
Триває технічне переоснащення пунктів пропуску. На кордоні встановлюють сканери та вагові комплекси, з урахуванням курсу України на спільний кордон з ЄС пріоритет надають мобільним скануючим системам. Водночас ключовим кроком називають впровадження стаціонарних скануючих систем для огляду потягів та контейнерів, перші з яких мають запрацювати вже до кінця цього року. Крім того, урядове рішення передбачає створення багаторівневої системи повного відеонагляду, що поєднає стаціонарні та натільні камери.
Попри воєнні умови, Україна нарощує обсяги оформлення декларацій за процедурою спільного транзиту в межах «митного безвізу». За перші п’ять місяців 2026 року успішно оформлено майже 83 тисячі транзитних декларацій, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Розвивається й програма Авторизованих економічних операторів (АЕО), яка є важливою складовою євроінтеграційного курсу. Наразі в Україні статус АЕО-С мають 127 підприємств, із них 7 також отримали авторизацію АЕО-Б. Кількість таких компаній зростає щомісяця, що наближає Україну до взаємного визнання АЕО з іншими країнами.
У Держмитслужбі наголошують, що наведені досягнення не вичерпують усіх результатів реформи. Понад половина запланованих заходів ще потребує практичної реалізації та ресурсного забезпечення.
Стежити за перебігом реформи можна на офіційному вебпорталі Державної митної служби в розділі «Реформа служби», де щоквартально оприлюднюватимуть оновлені дані про виконання заходів.
