У Клініці «Мати та дитина» Університетської лікарні у Львові медики успішно провели пологи у 24-річної Тетяни Баранової зі Львівщини, яка має рідкісне генетичне захворювання — хворобу фон Реклінгаузена (нейрофіброматоз І типу), та врятували і жінку, і її новонародженого сина.
Тетяна стала мамою втретє. Разом із чоловіком вона виховує шестирічного сина Сергія, однак попередня вагітність закінчилася внутрішньоутробною загибеллю дитини на 32-му тижні. Через нейрофіброматоз І типу, який уражає нервову систему та спричиняє ріст пухлин уздовж нервів, нинішня вагітність також була віднесена до групи надзвичайно високого ризику. Під час вагітності гормональні зміни можуть посилювати ріст новоутворень, підвищуючи загрозу для матері та немовляти, а імовірність передати недугу дитині становить 50%.
На 36-му тижні вагітності жінку госпіталізували до клініки через критично високий артеріальний тиск — 200/100 мм рт. ст., що становило пряму загрозу її життю та життю дитини. До спостереження залучили акушерів-гінекологів, анестезіологів, терапевтів, неонатологів, неврологів та інших фахівців, які цілодобово моніторили стан матері й плода та готувалися до можливих ускладнень.
З огляду на тяжкий перебіг захворювання і небезпечні показники тиску медична команда вирішила провести кесарів розтин. За словами професора, лікаря акушера-гінеколога клініки Олександра Паєнка, нейрофіброматоз І типу значно підвищує ризики під час вагітності, зокрема загрожує тяжкими неврологічними та серцево-судинними ускладненнями, тому медики були у постійній готовності до оперативного втручання.
Хлопчик Матвій народився на 37-му тижні вагітності. Одразу після появи на світ його стан різко погіршився: немовля потребувало реанімаційних заходів, інтубації, штучної вентиляції легень, медикаментозного лікування та безперервного нагляду. Команда неонатологів забезпечила повний комплекс інтенсивної терапії та постійний моніторинг стану дитини.
Лікарка-неонатологиня клініки Олена Новікова розповідає, що у перші дні новонароджений перебував у вкрай важкому стані. Медики проводили респіраторну підтримку, призначали медикаментозне та антибактеріальне лікування. З часом дитина почала дихати самостійно, відновилися рефлекси, після чого хлопчика перевели до спільної палати з мамою.
Сьогодні Тетяна вже тримає на руках сина Матвія та висловлює вдячність медичному колективу за врятовані життя. Вона зізнається, що після втрати дитини під час попередньої вагітності дуже боялася повторення трагедії, однак, потрапивши до Університетської лікарні, відчула себе в надійних руках.
Медики наголошують: жінкам із рідкісними генетичними захворюваннями важливо ще на етапі планування вагітності звернутися до медичного генетика, а під час виношування дитини — спостерігатися у мультидисциплінарної команди. Своєчасна діагностика, злагоджена робота фахівців та індивідуально підібрана тактика лікування дають змогу успішно долати навіть найскладніші клінічні ситуації.
