У Львівському муніципальному мистецькому центрі відкрили виставку «ЛНАМ: Розархівація», присвячену 80-річній історії Львівської національної академії мистецтв та впливу її викладачів і студентів на культурний простір міста.
Проєкт показує, як від 1946 року змінювалися освітні підходи в Академії та підготовка художників, а студентські й дипломні роботи виходили за межі навчальних аудиторій, перетворюючись на частину громадських інтер’єрів, міських будівель, парків і фасадів.
Участь у відкритті взяла заступниця голови депутатської комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради Соломія Риботицька. Вона наголосила на значенні мистецтва в умовах війни.
«Сьогодні ми живемо у час війни, але маємо можливість навчатися, творити й розвивати мистецтво. Важливо зберігати та документувати досвід минулого і сучасності, щоб передавати його наступним поколінням. Мистецтво — це наша зброя, яка допомагає нам зберігати культуру та ідентичність», — зазначила вона.
Експозиція включає дипломні роботи, музейні твори, документи, фотографії, відеоматеріали й інтерв’ю. Серед представлених матеріалів — історія кафе «Під Левом», дипломний проєкт пам’ятника Данилові Галицькому скульпторки Теодозії Бриж та паркова скульптура «Лілея» Ярослава Мотики.
Окремий розділ присвячений ужитковому мистецтву — роботам зі скла, кераміки та текстилю. Тут можна побачити твори Софії Караффи-Корбут, Лідії Шевченко та Олександра Звіра.
Матеріали для виставки надали українські та зарубіжні архівні й музейні інституції, зокрема Архів та Музей ЛНАМ, Державний архів Львівської області, Львівський історичний музей, Австрійський державний архів, а також архіви у Відні та Варшаві.
Проєкт «ЛНАМ: Розархівація» передбачає не лише експозицію, а й публічні події, підсумкове видання та створення вебплатформи. Його мета — осмислити роль Академії у формуванні культурного образу Львова впродовж 1946–2026 років.
Виставку можна оглянути до 22 жовтня у Львівському муніципальному мистецькому центрі на вул. Стефаника, 11.
