4 вересня 2024 року Великомостівська громада зазнала важкої втрати: у бою за Україну загинув захисник Петро Романчук. Він мужньо виконував військовий обов’язок у районі населеного пункту Олександрівка Кореневського району Курської області російської федерації.
Петро Романчук народився 13 липня 1985 року у Великих Мостах, згодом проживав у селі Борове. Навчався у Великомостівській школі, після її закінчення працював верстатником на меблевій фабриці «Рата». У 2007 році створив сім’ю, разом із дружиною виховував сина Олега та доньку Наталю. Рідні згадують його як люблячого батька, сина і брата, людину, яку щиро поважали близькі.
10 травня 2024 року Петра Романчука призвали на військову службу за мобілізацією. Він став стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. Побратими відзначали його сміливість, надійність та готовність завжди прийти на допомогу.
Під час виконання бойового завдання 4 вересня 2024 року Петро Романчук загинув у бою за свободу та незалежність України. Йому було лише 39 років. Воїна поховали з військовими почестями у рідних Великих Мостах.
У загиблого захисника залишилися син, донька, мама та сестра з родиною. Для них роки після його загибелі стали часом болісної порожнечі та очікування зустрічі хоча б у снах.
За особисту мужність та самовіддане служіння українському народові Петро Романчук посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня згідно з Указом Президента України від 23 жовтня 2024 року. Також йому посмертно присвоєно почесне звання «Герой Великомостівської територіальної громади».
Петра Романчука у Великомостівській громаді пам’ятають як доброго і сміливого чоловіка, надійного побратима та справжнього захисника України. Світла пам’ять полеглому воїну.
