Мишоподібні гризуни заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур,багаторічних трав, просапних,овочевих культур і плодових насаджень. Живляться вони рослинною їжею,здатні до швидкого розмноження, що обумовлено коротким циклом розвитку.
Найпоширеніші та найнебезпечніші в посівах- сірі полівки/ звичайна і гуртова/ та миші (хатня,курганчикова,польова,лісова, жовтогорла) . Серед гризунів сірі полівки найплодючіші , що зумовлено доволі раннім статевим дозріванням ( у самок за сприятливих умов воно може наступити в 1—20 денному віці) і коротким строком вагітності (12-20 днів). Протягом року вони здатні давати до 10 приплодів:пересічно по 5-6.максимально по 10-13 мишенят. Отже,якщо на 1га озимої пшениці в жовтні буде три жилих колоній полівок(по однії парі дорослих полівок у кожній), то за сприятливих кормових і погодніх умов протягом зими та весни від них і їхнього потомства до червня наступного року може наплодитися близько 600 полівок,які, якщо не боротися з ними, здатні повністю знищити посіви та урожай пшениці.
Хатня миша однокольорова, мишачо-сіра, з трохи світлішими животом.Заселяє поля,городи,лісосмуги,зерносховища,різні господарські та житлові приміщення.
Лісова миша рудувато-бурого кольору,живіт білий,зустрічається в лісах, лісосмугах,
чагарниках та полях.
Водяна полівка – найбільша за розміром серед полівок. Поселяється цей гризун біля
водоймищ-річок,озер,канав,боліт,на вологих луках. Наприкінці літа переселяється в посіви,городи,сховища овочів. Значної шкоди завдає полівка садам, зокрема молодим насадженням. Вона обгризає кору саджанців і знищує кореневу систему, яку перегризає біля кореневої шийки. Розмножується водяна полівка лише в теплий період року – квітень-листопад.
Визначити видовий склад мишоподібних гризунів у посівах можна за характером пошкодження рослин і розселення. Якщо в полі зустрічаються ділянки стрижневої рослинності,діаметр нір не перевищує 5 см,у нори затягнуті зелені стебла- отже, в угрупуванні гризунів переважають сірі полівки.
На присутність водяної полівки вказують погризені залишки стебел і кореневищ.Жилі
нори невеликого діаметру, в місцях скупчення гризунів є залишки зерна, а зелені соковиті рослини в нори не затягнуті.
У зниженні чисельності мишоподібних гризунів,зокрема сірих полівок,важливу роль
відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішими є агротехнічні: збирання без втрат врожаю,вчасна і якісна оранка – вони позбавляють гризунів корму та надійного сховища. За високої щільності гризунів на полях (більше 3-5 колоній на гектар посівів озимих зернових і багаторічних трав) потрібно вжити винищувальні заходи, застосовуючи при цьому хімічні і біологічні засоби. Найефективнішим заходом захисту від шкідливих гризунів є використання родентицидів у вигляді отруєних принад,які спрямовані на знищення або зменшення популяції : бродівіту,р.,ізоцину МК,мк.,шторму, 0,005% воскові брикети,0,7-1,5 кг/га,інших родентицидів,або вносять аміачну воду(150-200 г в нору).
Також запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів через розкладання зернової принади бактероденцид(0,5-2,5 кг/га,або 2-3 г/нору,на поверхні якого знаходяться сальмонели – збудники тифу гризунів. Після поїдання препарату бактерії потрапляють у шлунково-кишковий тракт, потім в кров,шкідники стають кволими,мало їдять і протягом 3-5 днів гинуть.
Регулювання чисельності мишоподібних гризунів досягається через вищезазначені
заходи,які позбавляють їх корму та надійного сховища,постійний нагляд за розвитком, поведінкою і розповсюдженням гризунів,передусім у місцях резервацій, для попередження розселення їх на посіви сільськогосподарських культур.
Статтю підготувала: державний фітосанітарний інспектор відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області П’ятниця Ольга Дмитрівна.
