Традиційні десерти європейців не тільки смачні, але і спокусливо красиві. Шоколадні коржі нагадують темні лапи ялин, а прошарок зі збитих вершків – засніжені лісові галявини…
Лісова класика Німеччини. Шоколадні коржі нагадують темні лапи ялин, а прошарок зі збитих вершків – засніжені лісові галявини… Коржі з бісквіту просочені міцним вишневим бренді, вишні служать також начинкою і прикрасою. Картину солодкого і страшний по своїй калорійності спокуси доповнює шоколадна стружка. Шварцвальдский торт – “тезка” гірського масиву в Німеччині, покритого густим лісом.
Торт Наполеон. Вважається, що це ласощі завоювало любов росіян в 1912 році, під час святкування сторіччя перемоги над французами у війні 1812 року. Тоді торт “Наполеон” робили у вигляді треуголки розбитого імператора. Цей листковий торт з вершковим або заварним кремом готують у багатьох країнах, в тому числі і у Франції, де його називають “тортом з тисячі верств”.
Італійський спокуса. Бісквітне печиво савоярді, просочене еспресо і лікером, укладають у форму і покривають кремом зі збитих яєць і маскапоне. Верхній шар “припудрюють” какао-порошком, і готовий знаменитий італійський афродизирующий десерт тірамісу. Це назва в перекладі означає “підніми мене вгору”, іншими словами, обіцяє ласунам “побувати на сьомому небі”. Тірамісу дуже популярно Європі.
Яблучний штрудель по-австрійськи. Яблучний штрудель вважається традиційним австрійським стравою, хоча “авторські права” на цей пиріг можуть пред’явити й інші народи. Перша письмова згадка штруделя датована 1696 роком, а його історія пов’язана з завоюваннями Балкан турками. Рецепт грубою солдатською їжі потрапив до Відня, де її видозмінили, придумавши вишуканий яблучний штрудель.
Горіхи з далекого минулого. Пахлаву (або баклаву) готували ще ассірійці в 8 столітті до н. е. Вона збереглася в кухнях різних народів, які змінювали страву на свій лад. До кінця 19 століття цей листковий пиріг з горіховою начинкою вважався ласощами багатіїв, а зараз це самий популярний десерт в Туреччині. В основі пахлави – то ж тонке, майже прозоре тісто, що і в яблучний штрудель, щедро підсолоджене сиропом або медом. Більше про європейську кухню ви можете дізнатися на grandkulinar.ru . ГрандКулінар пропонує своїм читачам рецепти європейської кухні.
Вафлі по-бельгійськи. У Бельгії готують вафлі двох видів. Брюссельські вафлі, які ви бачите на фото, подають теплими з бананами або полуницею, разом з морозивом, збитими вершками, цукровою пудрою або шоколадним сиропом. Інший вид популярного ласощі, льєжські вафлі, – більш тверді, з шматочками карамелізованого цукру всередині. В Бельгії і Франції вафлі з’явилися ще в IX столітті.
Пончики іспанських пастухів. Солодкі пончики з заварного тіста називаються чуррос або чурро. За традицією їх подають на сніданок або ланч. Іноді їх начиняють фруктами або покривають шоколадною глазур’ю, посипають цукром або занурюють у гарячий шоколад. Вважається, що це просте у приготуванні і дуже ситне блюдо було традиційною їжею іспанських пастухів. А зараз його часто подають у перший ранок нового року.
Монастирські кошики. Кошики з заварним кремом під назвою Pasteis de nata – улюблені тістечка в Португалії, де їх подають буквально в кожному кафе. Вважається, що їх придумали рецепт ченці в монастирі Св. Ієроніма в Лісабоні 200 років тому. Там же і їх продавали, а виручка йшла на потреби монастиря. Тепер кондитерська біля монастиря – місце паломництва знавців кондитерського мистецтва з усього світу.
Голландські оладки. Poffertjes – так називаються ці мініатюрні пишні оладки (у класичному вигляді – з гречаного борошна), які в Голландії зазвичай подають з цукром і маслом. Готові оладки можна купити в будь-якому супермаркеті. Але коли холодно й вогко, їх готують прямо на вулиці за кілька хвилин. Сьогодні Poffertjes – національне блюдо голландців, але його батьківщина – Бордо у Франції.
Крем Святого Йосипа. Крем-брюле родом з Каталонії, а не з Франції, як прийнято вважати. Вперше цей десерт згадується в 1691 році. Його каталонський варіант – це крем з молока, приправлений корицею і лимонною цедрою і покритий скоринкою з карамелізованого цукру. Друга назва цієї страви – крем Святого Йосипа, тому що її подають у день Йосипа Обручника 19 вересня.
Складений пиріг зі Словенії. Цей листковий пиріг з маком, горіхами, родзинками, яблуками та сиром рікотта прийнято подавати до святкового столу. Його батьківщина – історична область Прекмурье на кордоні Словенії з Угорщиною, Австрією та Хорватією. Його назва походить від слова “складати” на прекмурском діалекті.
Культові кекси. Точна історія походження Canel?s, маленьких кексів або тістечок з ромом з Бордо, невідома. За однією з версій автори рецепти цієї страви – монахині, які почали випікати його у 18-19-му століттях. Як би те ні було, але сьогодні каннеле – справжній культ в кондитерських Бордо. І не тільки там.
