Більшість питань щодо спадкування в Україні регулюються главою 6 Цивільного кодексу. Положення даного нормативного акта визначають лише два можливі механізми переходу прав і обов’язків померлих до їх наступників:
1. За заповітом. Якщо за життя спадкодавець встиг скласти офіційно зареєстроване письмове розпорядження про те, кому, за яких умов і в яких обсягах повинно бути передане належне йому майно, то після отримання повідомлення про смерть або оголошення людини померлою, нотаріус або прирівняна до нього службова особа (представник місцевого самоврядування, головний лікар, капітан судна, начальник експедиції, командир військової частини тощо), яка завірила відповідний документ, зобов’язана оголосити зміст заповіту членам сім’ї та родичам. Ця процедура проводиться у присутності зацікавлених осіб і двох свідків, з наступним підписанням ними протоколу.
2. За законом. У випадку, коли воля покійника щодо подальшої долі накопичених матеріальних цінностей або їх частини відсутня, застосовується спадкування у порядку черговості (ст.1258 – 1267 ЦК). Частки кожного із спадкоємців при цьому є рівними, хоча за взаємною угодою вони можуть на свій розсуд поділити як рухомі речі (достатньо усної домовленості), так і нерухомість чи транспортні засоби (потрібен нотаріально завірений договір).
З матеріалів юридичної компанії «Турій та Партнери» https://turii.com.ua/ ми дізналися , що для того, щоб прийняти майно та можливі зобов’язання спадкодавця, зацікавлена особа повинна протягом 6 місяців з дня його смерті подати нотаріусу або до органу місцевого самоврядування відповідну заяву і отримати Свідоцтво про право на спадщину. Якщо цього зроблено не буде, вважатиметься, що спадкоємець відмовився вступати у свої права. Після спливу піврічного терміну наступникам дальшої черги надається ще 3 місяці, коли вони можуть заявити про намір отримати вказану спадщину. Якщо нові власники так і не знайдуться, майно може бути визнано відмерлим та перейти на баланс територіальної громади.
Що можна успадкувати?
За ст. 1218 ЦК, спадщина складається з прав і обов’язків особи, які не припинилися на дату її смерті або в момент оголошення померлою. Це може бути:
- будь-яка власність (грошові накопичення, цінні папери, земельні ділянки, нерухомість, транспортні засоби, рухомі речі, тварини);
- майнові права (володіння, користування, сервітути, права вимоги тощо);
- результати робіт, творчої та інтелектуальної діяльності, інформація;
- зобов’язання небіжчика за цивільними і господарськими договорами (кредитні виплати, борги за комунальні та інші послуги, замовлені товари тощо), нараховані, але не сплачені ним штрафи, пеня, неустойка, податки, інші обов’язкові платежі.
Не є об’єктами спадкування:
- речі, вилучені з цивільного обороту або обмежені в ньому;
- невід’ємні від фізичної особи немайнові блага;
- відшкодування шкоди, завданої здоров’ю померлого;
- аліменти, пенсія, передбачені законом соціальні виплати і допомоги;
- право участі в товариствах і об’єднаннях громадян;
- зобов’язання у якості боржника чи кредитора, якщо воно тісно пов’язано з особою покійного і припиняється після смерті за ст. 608 ЦК.
Хто може бути спадкоємцем?
Вичерпний перелік можливих спадкоємців встановлюється статтями 2 та 1222 ЦК. Так, до вказаної категорії належать:
- особи, що є живими на момент смерті спадкодавця (незалежно від спорідненості);
- діти, зачаті раніше і народжені вже після відкриття спадщини;
- юридичні особи;
- територіальні громади;
- держава Україна;
- інші суб’єкти публічного права.
У випадках, передбачених ст. 1224, особу може бути усунено від спадкування. Зокрема, права наслідувати майно позбавляються ті, хто вчинив вбивство або замах на життя спадкодавця; умисно перешкоджав складанню заповіту; був позбавлений батьківських прав щодо покійної дочки чи сина; ухилявся від утримання і надання допомоги родичу, який перебував у безпорадному стані. Також це стосується чоловіка/дружини, другий з подружжя яких помер, якщо їх шлюб було визнано недійсним.
Що робити, якщо виникли спадкові спори?
Вирішення будь-яких суперечок навколо спадщини є складним процесом, який потребує детального вивчення усіх наявних документів, фактів і доказів. Оскільки в законах передбачити всі життєві ситуації неможливо, остаточне рішення зазвичай приймає суд. Проте звернення до цієї інстанції іноді краще уникнути – так можна зберегти багато часу, грошей і зусиль. Щоб врегулювати майновий спір мирним шляхом, варто спочатку отримати консультацію кваліфікованого адвоката з питань спадщини, детальніше на сайті https://turii.com.ua/service/spadkovi-spory/.
Якщо ж без судового розгляду не обійтися, то допомогти зможе лише адвокат по спадкових справах. Користуючись повноваженнями, наданими йому Конституцією, Законом «Про адвокатуру» та договором з клієнтом, він матиме право надавати інформаційний супровід, представляти інтереси заінтересованої особи в судах, державних органах, комерційних структурах, отримувати необхідні довідки, витяги, подавати заяви та клопотання, виконувати інші дії, узгоджені з замовником. Також адвокату можна довірити перемовини з протилежною стороною чи сторонами конфлікту, що мінімізує небажані контакти при поділі майна.
