В історії української науки і культури кі-нця ХІХ століття одне з почесних місць належить Михайлу Сергійовичу Грушевському – видатному вченому, людині широкої ерудиції, надзвичайної працьовитості. Він яскраво виявив себе в історії, археології, літературознавстві, фольклористиці. М.Грушевський створив перше найбільш повне дослідження з історії України від найдавніших часів до другої половини ХУІІ ст. М.Грушевський пройшов політичний шлях від засновника національно-демократичної партії Галичини і Товариства українських поступовців у Києві до творця засад української незалежної держави.
Він був головою Центральної Ради УНР, а згодом вимушений був визнати радянську владу на Україні і співпрацювати з нею. Змінювались його погляди, еволюціонували суспільно-політичні концепції, філософське сприйняття життя. Але любов до свого народу і до історичної істини завжди були найвищим міриломв його науковій та політичній праці.Він був сином своєї епохи, тому в житті та діяльності Михайла Грушевського з усією глибиною відбилась трагічна історична доля розчленованих політичними кордонами українських земель, що були позбавлені власної державності. Михайло Грушевський народився 27 вересня 1866 року у Холмі в родині вчителя.Через стан здоров'я батька родина змушена була переїхати до Ставрополя, а згодом на Кавказ. Там Михайло і вступив до Тифліської гімназії.Великий вплив на формування історичного світогляду Михайла Грушевського мало знайомство з творами М.Костомарова, П.Куліша, М.Максимовича, А.Метлинського, А.Скальського та інших. Прагнення до вивчення історії привело його до Київського університету. Під керівництвом В.Б.Антоновича він робить перші кроки в науці. По закінченні навчання працює в Київському університеті, де у 1894 році захищає магістерську дисертацію. У 27 років М.Грушевський переїжджає до Львова, де за рекомендацією В.Б.Антоновича очолює кафедру "Всесвітньої історії з спеціальним оглядом на історію Східної Європи". Відтоді протягом 19 років (до 1913р.) діяльність М.Грушевського пов'язана з Львівським університетом, науковим та суспільним життям Галичини. Підготовка та читання курсів університетських лекцій з історії України згодом лягли в основу багатотомної праці "Історія України-Руси".У 1904 році він видає "Нарис історії українського народу", а згодом "Ілюстровану історію України". У 1906 році переїжджає до Києва, де продовжує наукову й політичну діяльність. Він ініціює створення Українського наукового товариства, що видає декілька наукових журналів, бере участь у роботі "Товариства українських поступовців", що прагнули створення автономії України. На початку української революції очолив Українську Центральну Раду, котра прийняла чотири Універсали, якими було проголошено спочатку автономію, а пізніше – незалежність України. Михайлу Грушевському не вдалося створити ефективного апарату управління країною. У квітні 1918 року за підтримки німецьких військ Центральну Раду в Києві було скинуто. З 1919 по 1924 роки тривав еміграційний період його життя. У 1924 році він повертається до Києва як визнаний лідер в історичній науці, цього ж року обирається академіком ВУАН. З 1929 року починаються переслідування Грушевського, у 1931 році він переїжджає до Москви, де його і арештовують. Згодом звільняють. Він виїжджає у Кисловодськ на лікування. 25 листопада 1934 року помирає. Похований Михайло Грушевський у Києві на Байковому кладовищі. Наукова спадщина академіка величезна. Він був автором близько 2000 робіт з історії, соціології, археології, етнографії.
Урок історії "Михайло Грушевський – будівничий української незалежності" бібліотекарі Буської РДБ провели з читачами 7-В класу Буської ЗОШ №2. Діти також ознайомились із цікавими маловідомими спогадами Катерини, дочки М.Грушевського, про батька. Особливо присутніх вразили останні дні його життя. Діти відкрили для себе ще одну величну особистість в українській історії. У бібліотеці експонується книжкова виставка "Михайло Грушевський – будівничий української нації", котра присвячена ювілею державотворця.
Галина Гораль, заступник
директора Буської ЦБС
