У неділю делегація районного об'єднання Товариства "Просвіта" взяла участь в обласній звітно-виборній конференції цієї громадської організації. Звіт виголосив голова "Просвіти" Ярослав Пітко. Його ж одноголосно переобрали на наступний термін.
Голова Буської "Просвіти", депутат районної ради Людмила Ціхоцька, яка виступила в обговоренні звіту, поділилася здобутками просвітян Бущини, розповіла про нові ініціативи, зокрема приурочені 145-літтю цієї найстарішої в Україні громадської організації, яка впродовж своєї славної історії непохитно обстоює права українців, а також 25-літтю відновлення її діяльності. З особливим піднесенням делегати конференції зустріли нашого просвітянина, параолімпійця Антона Дацка, який не лише несе славу України по цілому світу, а й бере активну участь у просвітянській роботі, зустрічаючись з молоддю Буського району, і не лише.
Йому допомагає в цьому інший молодий просвітянин, голова постійної депутатської комісії з питань молоді та спорту районної ради Ігор Іваськів. Серед зразкових є і наш первинний осередок – Олеський, який очолює Андрій Пархуць. Отож, якщо на конференції як на проблемі, акцентували увагу на залученні до товариства молоді (про що свідчив і віковий склад делегатів), наш район має чим пишатися. Але це аж ніяк не означає, що є підстави для заспокоєння.
Ця теза також превалювала у виступах делегатів. Згадували "Просвіту" сторічної давності, члени якої, захищаючи українців у чужих державах, за кошти громади спромоглися вибудувати собі, зокрема в Галичині, десятки будинків "Просвіти". До речі, нині в українській державі у ці приміщення іноді навіть не допускають просвітянців, аби вони там розмістили свою організацію (такі факти наводили делегати). Та про що говорити, якщо у самому центрі Львова у колишньому приміщенні матірньої "Просвіти" (тут у 1941 р. проголосили відновлення незалежності) розмістили нині дешеву "забігайлівку"!?
Отож усі виступи просвітян області були пронизані непідробленою тривогою про долю не лише мови та культурних надбань українців. Тому у цей "фальшивий час" (за висловом делегата зі Самбора) перед нами стоять завдання важливіші: йдеться про майбутнє держави як такої. З цього приводу голова Всеукраїнської "Просвіти" Павло Мовчан заявив, що річ навіть не в Табачнику – відділ кадрів нинішнього уряду розташований не у Києві, і все, що робить теперішня влада – це імітація – захисту народу, імітація реформ і всього решту. Тому нам не оминути протистояння. А покладатись лише на парламент – це помилка.
Почесний голова Львівської "Просвіти", Герой України Роман Іваничук якось наголосив: "Ми опинились перед загрозою вбивства не держави, а сутності духовної держави. Наша держава незалежна – ззовні її ніхто не зачепить. Але державу можна вбити зсередини, знищивши її дух: мову, релігію, історичну правду. Над цим і працює наш сусід". Тому нині "Просвіта" має змінити акценти у своїй діяльності.
Пригадую кінець 80 років, коли ми відновили у районі "Просвіту". Скільки первинних осередків було створено по селах! Якою активною була робота перших активістів! Як розходились по людях тодішні "самвидави", українські книжки, газета "Просвіта", календарі. Саме тоді "Просвіта" – як єдина офіційно зареєстрована громадська організація – стала центром, навколо якого об'єднались ті люди, які виступили в перших рядах за повалення СРСР.
Ми були началом і при підготовці перших демократичних виборів. Саме "Просвіта" формувала списки членів дільничних комісій та спостерігачів від опозиції. Протоколи цих засідань ради досі зберігаються у мене – як тоді відповідального секретаря Буської районної організації. Усі, до слова, працювали за ідею, а не за гроші. Тоді ми вибори разом з Рухом виграли, бо не ділились за партійною ознакою. Бо тоді для нас було головне Україна, а не партійні прапори.
Тому сьогодні, коли ця вистраждана та нами виборена Україна стоїть на межі, мусимо бути іншими і ми. Ось як про нові завдання "Просвіти" сказав Роман Іваничук: "Мусить нас обходити ця антинародна політика. Бо мусимо пам'ятати, що ця антиукраїнська влада сама не вступиться. Тому мусимо визволитись від тієї влади". І не забуваймо давній український заклик: "Якщо не я, то – хто? Якщо не сьогодні, то – коли?" Вибору нині не маємо.
Микола ІВАНЦІВ.
На знімках автора (вгорі): делегація просвітян Бущини з головами Всеукраїнської "Просвіти" П.Мовчаном та львівської – Я.Пітком (в центрі справа наліво); внизу (зліва направо): у залі конференції Ігор Мельник – один з ініціаторів відновлення «Просвіти» у 1988 році, Степан Гунько – багаторічний член ради «Просвіти», колишній ректор УАД, Ігор Іваськів – депутат Буської районної ради, Іван Сварник – відомий письменник, архіваріус, Павло Мовчан – голова Всеукраїнської «Просвіти».
