Головна Політика Ожидів – не свинарник!

Ожидів – не свинарник!

Так вирішила громада, проголосувавши за відповідні рішення, боячись такої загрозливої перспективи в майбутньому для села, піклуючись про життя і здоров’я своїх дітей та онуків.

Схід села в Ожидові ще ніколи, мабуть, не був таким велелюдним та емоційним, як у неділю, 30 черв­ня, – просто останні сільські по­дії переповнили людську чашу тер­піння.  ТзОВ "Барком", ведучи в селі уже кілька років свою госпо­дар­ську діяльність, "поклало око" на колишнє приміщення колгосп­ної контори, в якій зараз працюють дитячий садок і початкова школа. Виявляється, ця споруда входить в так звану санітарно-захисну зону, яка має відокремлювати промис­лове підприємство від житлових забудов. Як стверджували пред­ставники "Баркому", ні розбудо­вуватись (лише як зазначив юрист  підприємства – "відновлювати старі об’єкти, які є на терито­рії"), ні використовувати примі­щення дитсадка вони не планують (але селом ширяться інші чутки), проте має бути витримано все у межах норми.

Отож, зазирнувши у словник, дізнаюсь, що санітарно-захисна зона – це територія навколо потенційно небезпечного під­при­­ємства, в межах якої заборо­нено проживання населення та ведення господарської діяль­ності, розміри які встановлені проектною документацією від­по­відно до державних норма­тивних документів. Такі зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкід­ливих речовин, запахів, підви­ще­них рівнів шуму та іншого з метою  відокремлення від територій житлової забудови.

Тож керівництво "Баркому" ви­рішило навзамін побудувати для маленьких мешканців села нове приміщення дошкільної навчальної установи на іншій земельній ділянці, хоч і зазна­чило, що такий "подарунок" вар­туватиме йому понад 6 міль­йонів гривень. Село, звісно ж, не по­годжується з такою пропо­зицією. І не лише тому, що батьки, від­новлюючи дитсадок та школу, віддавали від сімейного бюджету частину, аби діти мали змогу навчатись і відпочивати у чистих, теплих класах. А ще й тому, що у санітарно-захисній зоні розмі­щений не тільки дит­садок, але й новобудови сель­чан.

Дитсадок перенесуть, а куди діватись їм? Хоч у висновку від 26 квітня 2010 року комплексної державної експертизи з містобу­дівної документації "Містобудів­ного обґрунтування технічного переоснащення свинокомп­лексу з вирощування до 12000 свиней в рік у с.Ожидів" за під­писом директора філії ДП "Укр­держбудекспертиза" у Львів­ській області В.Князика зазна­чено: "Проектоване підприєм­ство роз­ташоване з врахуванням сані­тарно-захисної зони 500,0 м до найближчої житлової спору­ди". Чи витримується ця норма, ма­буть, краще знають мешканці роз­ташованих біля "Баркому" будівель. І його представники, проте вони чомусь про це мов­чать. Як і про те, скільки зараз на свинокомплексі свиноматок.

Нагадаю, що "ТзОВ "Барком" шляхом відчуження співвлас­никами спільно-часткової влас­ності своїх майнових паїв на користь підприємства придбало цілісний майновий комплекс свинокомплексу для вирощуван­ня до 12000 свиней в рік. Крім того, товариство придбало бу­дівлі складських приміщень комбікормового заводу. Земель­ні ділянки свинокомплексу та при­міщень комбікормового за­во­ду є суміжними і передані ТзОВ "Барком" в оренду Буською РДА відповідно до договорів від 06.05.2005р. на 49 років та до­говору від 29.02.2008р. на 10 ро­ків. Сумарна площа обох земель­них ділянок складає 15,0775 га".

Незадоволені ожидівці і господарюванням баркомівців, – ті, взявши на себе ще на початку роботи свинокомплексу певні  зобов’язання, не виконали їх й до сьогодні. Замість облаштувати за відповідними нормами гноє­сховище (плівкове закритого типу), підприємство зливає гноївку на сінокоси, поля, у по­сад­ку, – а це 150 тонн щоденно, – про екологію тут і не йдеться. За­непокоєні цим і члени мислив­ського товариства "Лісівник". Знищені дороги також не спі­шать ремонтувати. А цьогоріч мешканцям вулиці Промис­ло­вої, яка межує з ТзОВ "Барком", ще й  підтопило присадибні ділянки та городи.

На сході села йшлося і про податки та збори, які сплачує ТзОВ "Барком" до місцевої казни (а це майже 140 тисяч гривень щорічно), і про допомогу, яку воно надає сільській громаді: роз­чищення доріг від снігу, вивіз сміття, подарунки дітям-сиротам до Дня св.Миколая. Але ж, по­годьтесь, це не дає їм права нищити екологію.

Кілька годин тривали дебати, – складалося враження, що пред­ставники "Баркому" не чують чи не хочуть чути громаду, – вони вва­жають правильним тільки своє рішення. Шкода, що не прибув на схід села керівник підприємства, мабуть, у нього того дня були на­гальніші справи. Почув би пре­тензії не тільки від ожидівців, а й від закомарців: за вилиту гноївку біля залізниці, сморід по селу від стаєнь, засипані ями щебенем бурого кольору від залізниці, який у жодному разі не можна ви­корис­товувати в селі. Йому б, як і юристу, запропонували їхати до Львова не швидкісною трасою Київ-Чоп, а роз­битою дорогою через Зако­мар’я, Петричі, на Красне.

Сельчани прийняли виваже­не рішення, вони проголосували проти перенесення дошкільної установи. А через 4 місяці, до 1 листопада, має бути збудоване і  гноєсховище закритого типу. І не важливо, що збанкрутувала голландська фірма, яка мала його будувати. Хіба тільки вона єдина у світі виконує такі роботи?

Лариса  ГАРАСИМІВ