Головна Листи На Львівщині вшанували пам’ять Василя Кіндрацького

На Львівщині вшанували пам’ять Василя Кіндрацького

207

Ось уже минуло сорок днів з 28 травня, коли обірвалося життя ще одного сина українського народу, який добровільно вирішив захищати свій рідний край від ворога. У Львівській обласній філармонії відбувся вечір пам’яті Василя Кіндрацького, де зібралася повна зала людей, серед яких рідні, близькі, друзі, колеги, побратими та просто небайдужі, які прийшли вшанувати пам’ять героя, який до останнього подиху захищав нашу Батьківщину. Були присутні і однопартійці, в тому числі члени Буської РО НРУ.

   У концерті взяли участь Народно-хорова капела Миколаївського міського Палацу культури та учасники вокально-хореографічного ансамблю "Черемош", у яких колись співав Василь Кіндрацький. У їхньому виконанні пролунало багато українських народних пісень, які любив та виконував наш герой. Під спів ансамблю "Черемош" був показ фото-слайдів з життя Василя Кіндрацького, де він завжди усміхнений та життєрадісний. 

Важко було стримати сльози навіть досвідченому воїну АТО Борису Гуменюку, який бачив війну на власні очі. На сцені він зачитав свій вірш, написаний для побратима "Кіндрата", про якого ще й досі не може говорити у минулому часі.
"Наш вечір – це напевно найкраще свідчення та пошана пам’яті Василя Кіндрацького. Нам усім близького та дружнього чоловіка, який ішов по життю спільно з нами всіма як друг, брат, товариш, а також який увійшов в організацію Народного Руху України, будучи у нас заступником Львівської крайової організації Народного Руху України, – розповів очільник обласної НРУ пан Андрій Корнат.
    Перед очима в образі Кіндрацького стоять 174 воїна з Львівської області, які віддали своє життя за Україну. Це наші рідні й близькі люди. Це ті люди, які разом з нами ходили чи то до школи, чи то в садочок, чи просто разом проводили час. Це 174 сім’ї. В його обличчі також стоять 11 тисяч вояків з нашої області, які сьогодні захищають Батьківщину на Сході України. Сьогодні, за словами Бориса Гуменюка, наші вояки копають солодку донецьку землю саперськими лопатками, пишучи на ній останні рядки української поезії – "Ми ще живі, ми ще живі…" Ми повинні підняти цей прапор, який ніс Василь Кіндрацький, Тарас Дорош, В’ячеслав Чорновіл. Ми не маємо права любити Україну, втративши її, ми мусимо любити Україну сьогодні, маючи її, бо це наше покликання, наш обов"язок, наша віра – говорили побратими. Наприкінці вечора, за традицією "Черемошу", пам"ять Василя Кіндрацького було вшановано не хвилиною мовчання, а піснею "Ой верше, мій верше", яку хористи разом із залом заспівали в унісон.                                                                         

 Богдан ГЛОВА
 голова Буської РО НРУ,
 депутат районної ради