Перший день XXI книжкового форуму, що традиційно проходить у Львові в Палаці мистецтв. Стендів сотні, а книжок – тисячі. Довкола тиснява, гамір – усі ходять туди-сюди, чогось шукають – мабуть, як і я, – "своєї" книжки.
Цей стенд був надто скромним: біля столика сидів середнього віку чоловік, пропонуючи лише кілька видань. Як виявилось, видавець Сергій Пантюк рекламував власну книжку, а я чомусь відразу ж звернув увагу на іншу – з незвичною обкладинкою, на якій фото вояка в балаклаві в повних обладунках і з автоматом. Це і є "Вірші з війни", які навіть не мали своєї ціни. Видавець вказав на полотняну торбинку, мовляв, покладіть скільки вважаєте за потрібне – усі кошти підуть на допомогу бійцям-добровольцям з батальйону "ОУН".
Коли в переповненій електричці відкрив першу сторінку, то до Красного вже не відірвався. Сказати, що це бомба, – відповідно до нинішнього часу – надто грубо, бо йдеться саме про поезію. І хоч сам автор каже, що на війні білі вірші ніяк не напишеш, бо вони перетворяться в криваві – і "білий вірш червоним чорніє", проте прочитане є справді геніальним. На мою думку, це найпотужніше з усього, на що спромоглася наша література за останні роки.
Ось що написано в передмові: "Вірші з війни" – це рядки, які пахнуть потом і кров'ю, пилом і димом передової. Це вірші, написані під обстрілами ворожих "Градів", між передсмертними хрипами і стогоном поранених…"
Лауреат Шевченківської премії, класик українського письменства Ігор Калинець був крас-номовнішим: "Я був ошелешений. Я не міг спокійно їх читати. Стільки болю і правди в цих рядках. Стільки таланту. Доробок Гуменюка гідний бути висунутий на Нобелівську премію. Це дійсно той автор, ті твори і та правда, які повинні бути оцінені", – відзначив поет-шестидесятник.
На що автор – тернопільський письменник, майданівець, а нині заступник командира добровольчого батальйону "ОУН" Б.Гуменюк (на знімку) відповів: "То не я такий талановитий, це такі в нас хлопці герої. Ці тексти писалися їхньою кров'ю" (навіть у збіри є одне есе, де йдеться про вірш його побратима – "Цей вірш розірвав мені душу").
Справді, вірші з війни Б.Гуме-нюка – незвичні за своєю правдивістю та філософською глибиною. Тут кожна літера наповнена справжньою, а не пафосною любов'ю до України. Тут ви не зустрінете звиклих штампів, заяложених слів чи традиційної "високої" поезії. Це справді гола правда, – така, якою вона є не лише в житті, а особливо – на війні. Це особисті переживання автора, які він поклав на папір, перебуваючи на передньому краю російсько-української війни.
Вони біографічні, це своєрідний щоденник протистоянь (верлібри датовані від 26 липня до 8 серпня 2014 року). Прочитайте і ви по-іншому сприйматимете цей світ і те, що діється в ньому: вірші з війни розірвуть вам душу
Микола ІВАНЦІВ
