Для людей, які насправді воюють, не має значення, чи вони отримають статус учасника бойових дій, чи ні. Для більшості з них це питання перебуває на останньому місці. Про це під час он-лайн інтернет-відеомосту між Львовом і Дніпропетровськом на тему: «Як і хто використовує добровольчі формування для зони АТО?» сказав учасник АТО, т.в.о. командира танкового батальйону 24 механізованої бригади Михайло Васюта.
За його словами, для тих, хто були мобілізовані, призвані та для контрактників ЗСУ немає ніякої складності у збиранні та здаванні пакету документів для отримання статусу учасника бойових дій. Для цього потрібні: ксерокопія паспорта, тільки першої сторінки, ксерокопія ідентифікаційного коду, якщо було поранення, то довідка про поранення і підписана згода на збір особистих даних. Упродовж місяця з моменту, коли боєць повернувся з зони АТО, командир частини чи батальйону зобов’язаний передати ці документи на міжвідомчу комісію до Києва, де їх розглядають.
– Ніби все просто. Але насправді є дуже великі проблеми. Людина приїжджає з війни і потрібно подати ксерокопію паспорта. В половині випадків паспорт згорів разом з іншими речама. Тому що «град» має здатність загоратися при вибуху. Так що ні паспорта, ні його ксерокопії немає. Може є ксерокопія, але вона вже не чинна, тому що йдеш виробляти новий паспорт. А всі знають, яка процедура виготовлення нового паспорта, – каже Михайло Васюта.
Або ж, військовослужбовець приїжджає з війни і його переводять чи в іншу область, чи в іншу військову частину. І він мусить передати звідти свої документи.
– Ті, хто справді воював, не так сильно за тим не женеться. То не є мета, не є самоціль. Добре, якщо командир підрозділу є справним, збере всі ці документи і належним чином завірить і подасть до Києва. Але коли ти дзвониш до людини і кажеш: передай свої документи, а та людина після ротації – знову в зоні АТО? І якщо це неможливо зробити, то у них таке ставлення: є – то є, а немає – то немає, – Михайло Васюта стверджує, що його бойові товариші не дуже переймаються цим статусом.
Те, що наші військовослужбовці не надто прагнуть отримати статус учасника бойових дій (АТО), підтвердив і підполковник ЗСУ Володимир Скоростецький. Минулого тижня він поцікавився у міжвідомчій комісії і отримав відповідь, що зараз на розгляді перебуває 900 справ.