21 серпня 2015 р. офіційно завершила 16-й польовий сезон Буська археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету імені І.Франка (керівник Петро Довгань). Замість запланованих трьох тижнів археологи через форс-мажорні обставини (глибина розкопу у окремих місцях сягала 3,5-4м) працювали вдвічі довше. Тим не менше результати розкопок перевершили навіть найсміливіші сподівання дослідників, а деякі із них можна вважати навіть сенсаційними.
Отже, по-перше, археологи знайшли найдавнішу ділянку слов’янського Буська, заселення якої розпочалося вже у VІ ст. (т. зв. празька культура, пов’язана із племенем бужан).
По-друге, дослідникам вдалося довести безперервність забудови та культурно-демографічну тяглість території Малого городища, на якому впродовж 1500 років не припинялося життя (празька культура VІ-VІІ ст., райковецька культура VІІІ-ІХ ст., давньоруська культура Х-ХІІІ ст.)
По-третє, вдалося точно локалізувати місце розташування найдавнішого християнського цвинтаря і церкви ХІІ ст. На площі 20 кв.м археологи виявили сліди 20 поховань, в окремих з яких були похоронені монахи. Зважаючи на площу городища та концентрацію могил, можна припустити, що кладовище теоретично могло нараховувати до 900 захоронень. Не виключено також, що саме на Малому городищі у ХІ-ХІІ ст.розташовувався василіанський монастир, згадки про який є у найдавніших міських хроніках
По-четверте, археологи підтвердили факт існування на городищі середньовічного Буського замку, перша згадка про який датована 1376 р. і пов’язана із наданням від імені Владислава Опольського міста, замку і цілої волості у володіння польському магнату Яцкові Кміті. Впродовж усього періоду існування Буський замок був дерев’яно-земляним, а тому зазнавав постійних перебудов та реконструкцій через часті випадки пожеж та руйнувань внаслідок ворожих нападів. На городищі розкопано залишки глиняного валу ХІV ст. із збереженою висотою до 2 м. та шириною до 10 м, а також фрагмент в"їзної замкової брами. Зібрано велику колекцію мілітарних середньовічних артефактів. Остаточно замок спалено у 1654 р. під час українсько-польських воєн.
Додатково хочеться згадати про матеріали із нижніх горизонтів розкопу, де знайдено, зокрема, залишки житла т. зв. висоцької культури ІХ-VІІ ст. до н.е. та майже повністю збережену глиняну миску.
Археологи висловлюють вдячність представникам Товариства "Бужани", які допомагали закінчувати розкопки (З.Павлик, В.Пенцак, В.Ступак, І.Нагорний), а також особисто п. Іванові Короляку, який забезпечував технічну підтримку розкопок.
Іван ЦІХОЦЬКИЙ,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ЛНУ ім.Ів.Франка
На фото:
1 Мале городище у парку, сучасний вигляд
2. Мале городище і літній павільйон "Ластівка" у 70-их рр.
3 Загальний вигляд розкопу 2015 р.
4 Керамічна плитка з підлоги церкви ХІІ ст., виявлена у похованнях давньоруського цвинтаря
5. Вироби із кості (проколки)
6. Миска висоцької культури (ІХ-VІІ ст. до н.е.)
7. Кераміка празької культури із житла бужан VІ ст.
