Готівкової операції з іноземною валютою здійснюються із застосуванням РРО. Згідно з вимогами статті 4 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та з врахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов’язані з 17.12.2016 при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону № 265. До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з 16.06.2016 р. включено спеціалізований електронний контрольно-касовий реєстратор для здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. У зв’язку з викладеним, ДФС звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти, щодо неухильного виконання вимог чинного законодавства в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій.
До відома платників акцизного податку. Законами України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до Податкового України. Стосовно вищезазначених змін ДФС України, листами від 02.02.2017 №2324/7/99-99-12-03-17 та від 08.02.2017 № 3080/7/99-99-12-00-03-17, надано роз’яснення застосування норм податкового законодавства.
В Буській ОДПІ відбувся семінар-практикум. В головному офісі Буської ОДПІ відбувся семінар-практикум для суб’єктів господарювання – юридичних осіб району щодо нововведень податкового законодавства в частині адміністрування плати за землю та єдиного податку 4 групи, особливостей заповнення та подання податкової звітності. Зокрема, ставка для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 % від їх нормативної оцінки, для земель загального користування – не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 та не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюються у розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для с/г угідь – не менше 0,3 та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Наголошено, що грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення слід індексувати на коефіцієнт 1,06. Узагальнено норму щодо мінімальної суми річної орендної плати за землю. Якщо раніше вона не могла бути менше 3% нормативної грошової оцінки, то з 1 січня 2017 року не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Також платникам нагадали, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку і не пізніше 20 лютого подають декларацію до контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки (форма затверджена наказом Мінфіну України №560 від 16.06.2015) з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності якплатника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Щодо сільськогосподарських товаровиробників, то для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку не пізніше 20 лютого поточного року подають:
– загальну податкову декларацію щодо всієї площі земельних ділянок контролюючому органу за місцем перебування на податковому обліку;
– звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
– розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою,
– відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
На завершення семінару податківці розглянули особливості заповнення декларації, типові помилки, які виникають при її заповненні, а також нагадали про кампанію декларування доходів громадян.
Задекларуйте свої доходи! Буська ОДПІ нагадує, що кампанія декларування доходів громадян розпочалася з початку року і триватиме до 1 травня 2017 року. Задекларувати отримані у минулому році доходи громадяни повинні шляхом подання декларації про майновий стан і доходи до органу ДФС за місцем своєї податкової адреси. Форма декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну України від 15.09.2016 у №821. Також декларацію мають право подати фізичні особи для отримання податкової знижки. Консультаційну допомогу щодо порядку декларування доходів громадян можна отримати у Центрі обслуговування платників Бродівського відділення Буської ОДПІ .
В Буській ОДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». На запитання платників щодо адміністрування податку на майно відповідала начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб Лариса Якимів.
Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України річна сума платежу:
– не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
– не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
– може перевищувати граничний розмір орендної плати – 12 відсотків нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
– для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
При цьому, якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена п. 288.5 ст. 288 ПКУ, то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.
Якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого нормами ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
За які земельні ділянки платник єдиного податку четвертої групи повинен сплачувати земельний податок?
Платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.
Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ЮО?
Відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?
Відповідно до п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Подання податкової декларації у разі припинення підприємницької діяльності. Буська ОДПІ повідомляє, що відповідно до внесених змін до пункту 177.11 ст. 177 Податкового кодексу Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
Cектор організації роботи Буської ОДПІ
