Страх перед пандемією може змусити нас робити несподіванки. Чому так відбувається?
Не так вже часто хвороби займають перші смуги газет. Зазвичай в новинних стрічках царює політика, природні катастрофи і спорт. Однак, зараз у центрі уваги лише коронавірус — головний блокбастер 2020 року.
Ми вже знаємо, що тривожність і стрес із-за пандемії можуть дуже негативно вплинути на наше психічне здоров’я. Але вчені вважають: є й інші наслідки, менш очевидні.
Людина — соціальна
Ми не віддаємо собі звіту, наскільки наші реакції (як психологічні, так і фізіологічні) пов’язані з сотнями тисяч років соціальної еволюції. Але страх перед зараженням дістає з нашої підсвідомості реакції, про які ми вже й думати забули.
Дослідники вважають, що пандемія може змусити нас проявляти більше конформізму, відособленості, консервативності і навіть расизму. Ці реакції викликаються «поведінковим імунітетом».
Що таке поведінкова імунна система?
Зробимо крок назад і подивимося на історію людства.
До появи сучасної медицини інфекційні захворювання були однією з найбільших загроз виживання громади. Звичайна імунна система бореться з загрозою усередині кожного окремого організму, поведінковий імунітет працює на рівні соціуму.
Соціальні реакції, які знижували ризик інфікування всієї групи, закріплювалися у нашої соціальної пам’яті, так як забезпечували еволюційна перевага.
Одна з головних соціальних реакцій — відраза. Ми уникаємо промов, які погано пахнути або виглядають брудними саме тому, що боїмося зараження. До блювоти може призвести навіть думка про ті, що ми з’їли щось протухле. Дослідження довели, що ми схильні краще запамятовувати огидні факти — це дозволяє нам уникати небезпек в майбутньому.
Поведінка, що мінімізує поширення хвороб теж спирається на огиду. Саме воно лежить в основі несвідомого соціального дистанціювання.
Поведінкова імунна система відповідає логіці «перестраховка краще жалю». Саме тому наші реакції, викликані пандемією, можуть бути недоречними в рамках сучасних уявлень про правильне і неправильне. Причому, це стосується навіть аспектів, ніяк не належать до коронавірусних ризиків.
Ми стаємо критичніше до тих, хто виділяється
Антропологи з’ясували, що наше ставлення до культурних норм змінюється, якщо ми відчуваємо загрозу хвороби. У таких умовах ми більше поважаємо правила і догми, а до порушників ставимося суворіше.
Причому, це може ставитися не тільки до тих, хто порушує карантин або виявляє небезпечну безпечність.
Наша психіка починає відкидати абсолютно всіх, хто вибивається «з ладу», навіть якщо мова йде про незвичний колір волосся або незвичайному стилі в одязі.
Еволюційно це можна пояснити тім, що інновації небезпечні, коли є ризик зараження, а збереження традицій і дотримання ритуалів підсвідомо прирівнюються до збереження життів. Можливо, цим можна пояснити завзятість деяких людей в обов’язковому дотриманні релігійних норм і відвідуванні храмів всупереч рекомендаціям уряду і вищих церковних чинів.
Ми виявляємо велику строгість до морального вигляду
Чому поведінковий імунітет може проявлятися таким чином? Багато звичні нам соціальні норми (навіть такі банальні, як правила прийому їжі, позбавлення від сміття або міжособистісного спілкування) мають у своїй основі мінімізацію ризиків заражене. Багато тисяч років людство було їм, навіть не замислюючись про причини, смороду стали самою тканиною нашої соціальності.
Не дивно, що в умовах загрози глобальної пандемії ми стаємо менш терпимими до того, що сприймаємо «негідним моральним поглядом» людини.
Дослідження довели, що якщо ми боїмося зараження, то більш суворі до тих, хто порушує лояльність, не поважає авторитет або зневажає норми. Це проявляється навіть у нетерпимості до чужих сексуальних звичок!
Ми починаємо боятися інших людей
Загроза пандемії робить нас не тільки більш суворими до людей з нашої соціальної групи. Вона змушує ставитися з великою недовірою до незнайомців, особливо, якщо вони явно належать до іншої культури.
Тисячі років тому люди за межами громади сприймалися як більш небезпечні з епідеміологічної точки зору, і дистанціювання від них здавалося розумним.
Зараз ми живемо в глобальному прозорому світі, альо підсвідомі страхи, підстьобнуті коронавірусом, можуть призвести до зростання забобонів і ксенофобії.
Невже ми нічого не можемо вдіяти з підсвідомими реакціями?
Вплив поведінкового імунітету варіюється від людини до людини. У деяких людей соціальна імунна система особливо чутлива — вона примушує їх реагувати надто інтенсивно. Вчені вважають, що загроза зараження зміцнює позиції тих, хто і раніше був особливо недовірливий до сторонніх.
Однак, ми здатні усвідомити, що впливає на наші особисті реакції.
Розум допоможе відокремити наші щирі думки від глибокого масиву підсвідомих правил, що сформувалися задовго до появи антибіотиків.
Поведінковий імунітет сильний, але пандемія навряд чи стане причиною глобального зсуву в суспільних відносинах. Швидше за все, ми зіткнемося з короткочасними змінами, які швидко зійдуть нанівець.
