Кожен з нас старається модно і красиво одягатися, створювати сучасні зачіски, купувати стильні речі. Однак, ми часто забуваємо, що для того, аби виглядати привабливими, слід приділяти не менше уваги нашим вчинкам і повсякденній поведінці чи то вдома, чи у стінах школи, під час прогулянки, походу до театру, кафе, або перебуваючи в гостях. Від того, як ми себе поводимо у тій чи іншій ситуації, в інших складається враження про нас як про виховані та ввічливі особистості, або – навпаки.
Для того, аби нагадати вкотре дітям, що ми завжди повинні залишатися гідними людьми, допомагати іншим, бути привітними, слухняними й дисциплінованими, директор Буської бібліотеки для дітей Галина Гораль та бібліотекар Іванна Якимишин організували для учнів 5-6 класів ЗОШ №2 школу етикету «Мистецтво ґречності: коли, як і де себе поводити».
Під час заходу школярі активно відповідали на питання, що стосуються загальнолюдських норм етикету та аналізували певні життєві ситуації, змодельовані працівниками бібліотеки. Діти виявили хороші знання правил етикету та добрих манер, яких вони повинні дотримуватися щоденно, і запевнили, що щодня їх виконують.
Етикет – це своєрідний кодекс гарних манер і правил поведінки у суспільстві. Присутні дізналися, що основи етикету зароджувалися і удосконалювалися ще в часи найдавніших світових цивілізацій: шумерів, єгиптян, вавилонян, римлян і греків. Бібліотекарі звернули увагу на те, що належного значення надавалось питанням етикету і в Київської Русі. Яскравим свідченням цього було «Повчання дітям» Володимира Мономаха, де основними правилами етикету були повага до батьків і старших, допомога слабким і немічним, дотримання слова, пошана до гостей, тощо. Ці настанови не втратили своєї актуальності й сьогодні. Адже, поважати своїх батьків, старших, допомагати їм чим можемо, бути слухняними, привітними і відкритими один для одного, дотримуватися культури мовлення, не смітити під час відпочинку чи то в парку, чи в лісі, біля водойм, в горах, тощо, не так уже й важко. Для цього потрібні лише бажання і наполеглива праця над собою.
На завершення бесіди, учням були запропоновані тестові завдання, які дали змогу з’ясувати, чи чемно вони поступають по відношенню до своїх рідних, близьких, знайомих і чи вміють слухати своїх співрозмовників. Кожна відповідь оцінувалась у 3 або 5 балів. Майже всі присутні набрали приблизно однакову кількість балів – від 38 до 44, довівши таким чином свою уважність і вміння вислуховувати й підтримувати своїх ближніх.
Проведення таких заходів, на нашу думку, є своєрідною частиною правничо-виховного процесу, який сприяє підвищенню рівня культури серед молоді.
Іванна Якимишин, бібліотекар Буської РДБ
