Трихінельоз – це дуже небезпечне захворювання, збудником якого є глисти роду трихінела. Хворіють на трихінельоз як дикі м’ясоїдні тварини – кабани, вовки, лисиці, ведмеді, куниці, борсуки, щурі та інші, так і свійські тварини – свині, собаки, коти, нутрії, а також і люди.
Дикі тварини заражаються при поїданні трупів та туш інших звірів, домашні тварини – через поїдання мишей, пацюків, а також післязабійних відходів. Збудник трихінельозу постійно циркулює в популяції диких тварин. Свійські тварини стають носіями цього збудника, як правило, після поїдання ними заражених гризунів.
Зараження людини на трихінельоз відбувається при вживанні в їжу ураженого личинками трихінели м’яса домашніх та диких тварин.
Небезпеку можуть нести сирокопчені ковбаси, сало з прожилками м’яса, інші м’ясні вироби, які не піддавалися достатній термічній обробці. Збудник трихінельозу дуже стійкий в навколишньому середовищі. Так, за температури -12°С.
Зовні вигляд ураженого трихінелами м’яса не відрізняється від неураженого, личинки настільки малого розміру, що для неозброєного ока непомітні.
Як розвивається хвороба на трихінельоз?
Від моменту зараження до початку захворювання може пройти від 3 до 45 днів, частіше 10-25 днів.
Виникнення клінічних проявів трихінельозу та їх важкість визначаються кількістю личинок, які потрапили з їжею та рівнем опірності організму.
Коли заражене трихінелами м’ясо попадає в шлунково-кишковий тракт, під впливом соляної кислоти та інших перетравлюючих компонентів личинки швидко звільняються від капсули, стають статевозрілими, і самки вже на 3-й день здатні відтворювати личинки. Одна самка трихінели протягом свого життя (до 50 днів) народжує від 100 до 2000 живих личинок. З током крові і лімфи вони розносяться по всьому організму і осідають у смугастих м’язах, мозку, легенях, де поступово закручуються у спіраль і через 3-4 тижні інкапсулюються. У такому стані личинки можуть залишатися життєздатними впродовж багатьох років.
Основними характерними ознаками трихінельозу є:
лихоманка, яка з’являється у перші дні захворювання і тримається впродовж 3-4-х неділь;
набряки повік і обличчя, які часто супроводжуються кон’юнктивітом
(запальним процесом слизової оболонки ока), а також набряки суглобів;
біль у м’язах шиї, язика, очей, міжреберних м’язах та кінцівок;
зміни у крові, а саме – гіпереозинофілія крові (різке підвищення кількості еозинофілів) – постійна і рання ознака трихінельозу.
Крім характерних ознак трихінельозу з’являються загальні ознаки: слабкість, головний біль, зниження працездатності, розлади кишечника, іноді – шкірні висипання на тілі. Трихінельоз може ускладнюватися: міокардитом (запалення серцевого м’язу), пневмонією (запалення легенів), менінгоенцефалітом (запалення мозку).
При протіканні трихінельозу у тяжких формах з ускладненнями прогноз щодо видужання серйозний з можливими летальними наслідками.
Як запобігти цьому небезпечному захворюванню?
Вчасно поставлений діагноз та правильне лікування призводить до одужання. В разі появи перших ознак хвороби потрібно негайно звернутися до лікаря.
Основні заходи попередження захворювання на трихінельоз:
Щоб попередити захворювання трихінельозом, слід купувати тавроване м'ясо, перевірене ветеринарно-санітарною експертизою, продаж м`яса без довідки ветсанекспертизи забороняється. Для запобігання поширенню трихінел гризунами має проводитись систематична дератизація. Споживати м`ясо слід добре просмаженим або провареним.
Не користуйтесь послугами “стихійних” ринків, не купуйте м`ясо та м`ясопродукти в місцях, не визначених для торгівлі. Викорініть звичку куштувати сирий фарш. Це може зашкодити Вашому здоров'ю.
Ваше здоров’я – у Ваших руках!
Буське районне лабораторне відділення
Бродівського МРВ ЛД ДУ «ЛОЛЦДСЕС України»
