Що слід пам'ятати призовнику перед вибуттям до війська? Що не зазначено в агітаційних плакатах? На що варто звернути особливу увагу під час підготовки до бойових дій? Найголовніше, що потрібно розуміти на війні – самостійно ви нічого не зможете зробити. Один у полі не воїн, а труп, як би цинічно це не звучало. Сучасні методи та засоби ведення віини не залишають на полі бою жодного шансу одинакам. Крім того, щоби один солдат ефективно воював, потрібні тисячі працівників цивільного сектору для його забезпечення. Тому готуйтесь до колективної роботи. Важко в армії…
Добровільно, чи ні, але якщо ви вже опинились в лавах ЗСУ, то не хвилюйтесь, якщо під час своїх перших днів у підрозділі вас вантажитимуть різними брудними і марудними роботами – свій авторитет у новому колективі ви зароблятимете з першого дня, тому погоджуйтесь на все, і за будь-яке завдання беріться добровольцем. Вам доведеться себе зарекомендувати у новому колективі. До того ж, так ви пізнаєте всі сторони справи, адже досвід служби та війни, у першу чергу, це море кропіткої праці і тільки у другу чергу – бойові дії.
Всі мрійливі думки, бажання, сподівання та очікування залишіть вдома і звикніть до свого нового соціального стану – звичайне прізвище, яких тисячі. Ви такі, як решта, тому не розраховуйте на особливий підхід зі сторони старших товаришів та командирів. Вам не потрібно нічого і нікому доводити, ви не поганий і не хороший, не гірший і не кращий, ви тепер -статистика, оскільки у стратегічному відношенні окремий солдат на полі бою немає жодного значення. Значення має увесь підрозділ, який і називають бойовою одиницею, навіть якщо в підрозділі тридцять солдатів – це бойова одиниця. Ви маєте виконувати те, що повинні. Як всі. Не вмієте – навчать, не можете – допоможуть, не хочете – заставлять.
Пам'ятайте, що не існує речей, які неможливо освоїти. Якщо у вас щось не виходить: тренуйтесь до втрати пульсу, виконуйте тисячу повторів за день, аж доки ви усе досконало не затямите і у вас не з'явиться автоматизм реакцій. Від цього залежить ваше виживання. Під час бою вам буде ніколи пригадувати "як це робиться", стрес, перевтома і хвилювання заблокують вашу пам'ять, залишиться тільки м'язова пам'ять, яка спрацьовує завжди.
Загалом, коли у вас є вільна хвилина, скористайтесь нею, щоб потренуватись. Високий рівень готовності є результатом не десяти тисяч повторів, які ви зробили колись, але регулярних, щоденних тренувань. Приклад: ви бездоганно підносите ложку з супом до рота, бо всі ці прожиті вами роки ви робили це щодня, і коли ви їсте, то думаєте про що завгодно, тільки не про те, як тримати ложку і де ваш рот. Принцип той самий. У бою ви будете концентруватись на своїй задачі та шляхах її виконання, а не про те, як тримати автомат і де ваш запасний магазин, ви просто воюватимете. Ваші шанси вистояти у бою будуть прямо пропорційні рівню вашої підготовки.
В армійських буднях романтики небагато, а на полі бою її немає взагалі. Зазвичай у військах, особливо в зоні бойових дій, мало хто розуміє, що насправді відбувається довкола в зв'язку з швидкоплинністю подій та повільним проходженням інформації, тому у вас може скластись враження безладу. Вас це не повинно хвилювати – це не ваша компетенція, над цим думають вищі чини. Тобто, орієнтуватись в обстановці вам потрібно, і разом з тим робити тут і зараз те, що від вас вимагається незалежно від цієї обстановки.
Ваші командири не цікавитимуться вами більше, аніж це передбачено у статутах. Не тому що вони будуть до вас байдужими, але тому, що у них достатньо різних завдань, а час не безмежний. Зайвий раз свого командира не вантажте дріб'язком. Крім того, ви, ймовірно, стикнетесь з армійським маразмом та самодурством. Не дивуйтесь, якщо серед ваших нових товаришів трапляться телепні чи ідіоти. Це нормально, тобто є нормою будь-якої війни, адже до військ приходять різні за характером та моральними якостями люди. Яким би ви не були розумним, освіченим чи спраглим справедливості – заховайте свої амбіції подалі і виконуйте все, що вам наказують старші, навіть якщо це очевидна тупість, головне – не імпровізувати, а діяти згідно військових статутів. Статути потрібно поважати і знати досконало – це основа служби та ваш найперший захист.
Той, хто одразу стане проявляти непокору і зарозумілість, виставлятиме своїх командирів чи старших товаришів у поганому світлі – першим піде на амбразуру. Субординація та особистий авторитет у військах мають вирішальне значення. Пам'ятайте, якщо на вас кричать – це не погано. Не огризайтесь, і не пащекуйте – через крик вас виховують, коректують вашу поведінку у потрібному руслі. Крик в армії – це норма, від подачі команд перед строєм до висловлення підлеглому свого невдоволення. Кожен має право на помилку, але вам краще не тупити. Згодом ви все осягнете і почнете у всьому розбиратись самостійно. Гірше, коли замість крику по вас стріляють.
Зброя має бути завжди на запобіжнику
Ви знімаєте зброю з запобіжника тільки безпосередньо перед стрільбою чи коли рухаєтесь в головному дозорі на бойовому завданні. Якщо поряд з вами на марші йде товариш зі знятим запобіжником – вкажіть йому на це. Не тягніть руки до його зброї, не кричіть на нього, а просто спокійно скажіть йому. Якщо товариш відмовляється ставити зброю на запобіжник, тоді приймайте рішення: доповідати своєму сержанту чи офіцеру, або залишити все так, як є. За статистикою на війні багато солдатів гине через недбале поводження зі зброєю. З іншою боку, боєць, про якого ви доповісте командиру, може вам помститись, навіть стрільнути по вас у зручний для цього момент. Разом з тим, той факт, що ваш бойовий товариш може мати низькі морально-ділові якості, не стане причиною його відправки додому, і ніхто його від виконання завдання не усуне, тому вам з ним служити до кінця. Вирішуйте самі. Краще наполягайте на своєму, і самостійно тисніть на нього психологічно, наскільки вам дозволить ваш характер. Морально слабкі люди в армії не виживають.
Зброю ніколи не направляйте на своїх, навіть жартома, навіть поставлену на запобіжник, навіть з від'єднаним магазином. Вас за це однозначно покарають.
На автоматі Капашникова є три положення запобіжника: власне запобіжник, автоматичний вогонь і режим одиночного вогню. Якщо ви у паніці різко знімете зброю із запобіжника, то, напевне, одразу переведете його у найнижче положення одиночного вогню. Це передбачено навмисно, щоб затьмарений жахом боєць не висадив увесь магазин за пару секунд і не залишився без набоїв. Не забувайте про це.
Запобіжник на автоматі досить гучно і специфічно клацає. Якщо вам потрібно зняти зброю із запобіжника тихо, просто відтягніть його за пелюсток від корпусу ствольної коробки і плавно переведіть у потрібне положення, а це майже завжди потрібний вам у бою режим одиночного вогню.
Перед виходом на завдання, екіпірувавшись необхідним, пострибайте на місці, переконайтесь, що на вас нічого не бовтається, не стукається і не бринить. Все потрібно надійно припасувати, а те, що висить, перемотати ізоляційною стрічкою чи бинтом. Жодний елемент вашого екіпірування не повинен створювати ні додаткових шумів, ні додаткової амплітуди чи динаміки вашим рухам. Досилайте патрон у патронник, ставте зброю на запобіжник і вперед до перемоги. Пальця на спусковому гачку бути не повинно, навіть якщо зброя на запобіжнику.
Досконало вивчіть таблиці стрільби на свою зброю. Куля завжди летить по дузі. У неї є балістична траєкторія з підвищенням та пониженням. Грамотне визначення відстані до цілі і знання таблиці стрільби – це добра можливість швидко попадати, а значить і зменшити час стрільби по вам.
Вітер впливає на траєкторію польоту кулі. Вивчіть вплив вітру на вашу зброю завчасно. Те саме стосується стрільби під час дощу. Пам'ятайте, що куля калібру 5.45 АК-74 піддається рикошету та змінює свою траєкторію від незначних перешкод, а куля калібру 7.62 АК-47 навпаки – долає значні перешкоди без зміни траєкторії.
Якщо у вас з'явилась можливість обирати зброю, беріть таку ж, що і у більшості ваших товаришів (принаймні під ідентичний калібр). На собі багато набоїв не понести, а закінчуються вони швидко, особливо в умовах міського бою. Отож, коли з вами можуть поділитись – це величезний плюс. Якщо ваш товариш загинув, не потрібно нехтувати чи бридитись, поповніть свій боєкомплект за рахунок його боєкомплекту (запитавши дозволу у свого командира в разі потреби). Мова тільки про боєкомплект, а не особисті речі. Мародерів теж розстрілюють.
Ярослав СЛІВШСЬКИЙ, м.Буськ
