Головна Духовне В Буську відбулась презентація фільму “Красне – вузлова станція переселень”

В Буську відбулась презентація фільму “Красне – вузлова станція переселень”

1645

Цієї неділі у стінах Народного дому м.Буськ відбулася презентація фільму "Красне – вузлова станція переселень". Головні герої стрічки – мешканки Красного та Буська, які разом зі своїми сім'ями в повоєнний час зазнали примусового переселення. Фільм став результатом міжнародної співпраці українських, польських та німецьких науковців, групи молодих жінок, які в липні минулого року приїхали в м. Буськ для того, аби поспілкуватися з жертвами насильної депортації воєнного періоду. Саме ці відеоінтерв'ю стали матеріалом для кінострічки.

"Цей фільм став продовжен­ням більш раннього проекту – "Па­м'ять і забування" (2010), під час якого учасниці зустріли велику групу колишніх жителів околиць Красного та Буська, які були де­пор­товані до Сибіру після війни й переїхали до західної Польщі – ко­лишнього німецького села Югова в Нижній Сілезії", – розпо­віла одна з учасниць групи до­слідників, історик Галина Боднар. Після цього виник задум відвідати цей край, аби знайти очевидців цих по­дій, та виявилось, що тут також про­живає багато переселенців.

У цій стрічці спогади лише жі­нок, оскільки жінці і її нелегкому життю в час репресій історія при­ділила небагато місця на своїх сторінках, проте доля підготу­вала чимало випробувань. Мо­лодим науковцям протягом двох тижнів вдалося поспілку­ватися з 19 жінками, які поділи­лися спогадами, переживаннями, своєю сумною історією, яка роз­почалася понад півстоліття тому війною та переселенням.

Пригадуючи далекі події, ре­пресовані жінки роз­повіли про сумні події, втрачених рідних і край, який по­лишили, страх і злидні, які пережили. Їхнє життя на­завжди розділилося на "до" і "після". Чужа сторона ста­ла для них другою батьків­щиною, проте для цього по­трі­бен був час. Час і багато-багато зусиль, страж­дань і сліз. Для них інтерв'ю емоційно було важким, про­те цілющим. Минуло багато років, перш аніж їх по­чули, почули не лише ву­хами, а й серцем. Про це свід­чили сумні очі глядачів та творців фільму, які згаду­вали, як іноді під час інтерв'ю не могли стримати сліз.

Саме тому для організаторів було важ­ли­во вперше в Україні фільм пока­зати його героїням. На презентацію за­про­сили всіх опитаних разом зі своїми близькими та знайомими. Кожна героїня отримала запис стрічки та свого інтерв'ю.

Після закінчення фільму лю­ди все ще сиділи незворушно. Та сум­ний настрій швидко розвіявся сло­вами подяки людям, які не по­шкодували сил і часу для його ство­рення. Організаторами про­екту стали громадські організації трьох країн: Польщі (Фонд "Добра воля", "Жі­ночий фонд"), України (Між­народна школа рівних мож­ли­востей) та Німеччини ("Jugen­d­werk der AWO Wurttemberg", MONAliesA e.V.). Фінансування здійснювалося в межах програми "Geschichtswerkstatt Europa" за посередництва Фонду "Пам'ять, відповідальність, майбутнє".

Роксолана КАДИЛЯК