Попри те, що з року в рік громадськість та влада району і міста звертаються до найвищих державних органів з вимогою передати палац графа Бадені територіальній громаді, й до сьогодні пам'ятка архітектури і окраса міста – палац Бадені – стоїть пусткою і руйнується, хоча має формального господаря – Міністерство внутрішніх справ України. Аби привернути увагу широкого загалу саме у день 22 річниці Незалежності Украіїни, члени Товариства «Бужани» вдались до сміливої акції – на цілий день вони відчинили палацову браму й запросили бущан на виставку старих світлин і документів, експозицію давньої кераміки і скла та мілітарної минувшини – від наконечників списів Х століття до елементів озброєння і амуніції солдатів світових воєн.
Такий оригінальний одноденний музей історії старовинного Буська зацікавив мешканців райцентру та гостей. Забігаючи наперед, варто зазначити, що організації виставки передувала клопітка робота з розчищення території від сміття та чагарників, наведення ладу в кімнатах флігеля, розміщення стендів та шаф, підготовки експонатів до їх огляду.
Але старання «Бужан» не були даремними. Старовинна кераміка, знайдена під час розкопок, світлини, документи, книги, зброя різних періодів і воєн та змістовні розповіді не залишили байдужими жодного, хто завітав до палацу. А людей цього дня було чимало – близько півтора сотні.
У першому залі кожен експонат, навіть найменше писало ХІХ ст., привертає увагу гостей. Тут підсвічники і жарівня XVII ст., збан, глечик, горнятко і зозулька-свистулька, наконечник дротика, спис і стріли бронебійні X ст. Поруч бойової сокири і наконечника стріли арбалета – камертон XX ст., щипці перукарські і для рафінаду, окуття для дерев’яної лопати XIX ст., крем’яні долітописні артефакти, серпи, молотки, сокири і кам’яна печатка. А біля мисок і збанів XVII століття – посуд з кухні самого графа Бадені: кошерне блюдце і тарілки 20 років XIX століття і унікальна колекція єврейського посуду.
Про усі ці експонати захоплено розповідає володар колекції Зіновій Павлик (на знімку справа)і передає естафету Володимиру Ступаку, який представляє свої «скарби» – велетенські підкови, шпори, стремена і анбіндерінг. У центрі його оригінальної експозиції– кавалерійське сідло австрійського офіцера, у якому міг посидіти кожен бажаючий.
Доповнюють таку розмаїту виставку артифакти Другоі світової війни члена Товариства «Бужани» Віктора Пенцака. Є тут муляж МП, німецька каска, гільзи і наган взірця 1895 року,штики Мосіна, муляж автомата і навіть елемент кінського протигаза. А ще – різні мундштуки, орден «Червона Зірка», медалі Першої світовоі війни, штики різних періодів, ґудзики, монети, пряжка. Привертає увагу і табличка з придорожнього хреста із написом «На вічну хвалу Богу. Встановили цей хрест жителі вулиць Сокола і 3 травня. Ісусе, оберігай нас від різних напастей».
У давніх світлинах, які десятки років збирали місцеві краєзнавці Михайло Зозуля та Іван Нагорний (на знімку зліва), бущани намагались віднайти своє коріння, цікавились і дивувались тому, як виглядали центр,околиці і Буг 30–100 років тому. Обидва упродовж цілого дня розповідали відвідувачам про свої знахідки.
Іван Нагорний захоплено ділився своїми знаннями з минувшини краю та показував раритети – посуд палацу Бадені, скляні пляшки, зокрема з місцевого пива і етикетки від нього, а також документи австрійського і німецького періодів 1939–1941 років, банківські картки тих часів.
А Михайло Зозуля організував найбільшу на сьогодні виставку друкованих видань з історії Бущини і представив великі альбоми давніх світлин – від краєвидів до людей, починаючи від старостів Буська, відзнаки часів Австро-Угорщини та колекцію документів про шляхетські маєтки, починаючи з 1765 років.
Упродовж цілого дня палацова брама залишалася відчиненою, хоча була завжди закритою за часів Польщі, графів Мірра і Бадені, за радянських часів і військової частини та української Незалежності. Що скажеш? – символічний, але добрий, сміливий початок.
Адріана ГАЄВСЬКА,
P.S. Користуючись нагодою, Товариство «Бужани» висловлює подяку за допомогу в організації виставки Зіновію Курію, Івану Гурашу і Віктору Пенцаку.
