Трускавчанин, військовослужбовець та колишній депутат Трускавецької міської ради V скликання Павло Швець удостоєний високої державної відзнаки Міністерства оборони України – Хреста Пошани. Про нагороду він дізнався у день свого іменинника, на свято святих апостолів Петра і Павла.
Як зазначається, згідно з наказом Міністра оборони України Михайла Федорова № 629 від 12 червня 2026 року, Швеця Павла Костянтиновича нагороджено Хрестом Пошани. Відзнака стала визнанням його багаторічної служби: спочатку в зоні АТО, а згодом – у лавах Збройних сил України під час повномасштабної війни.
У 2017 році Павло Швець залишив добре оплачувану роботу за кордоном і добровільно став до захисту України, своєї родини та Трускавецької громади. За цей час він неодноразово виконував бойові завдання на передовій, проявляючи ініціативу та відповідальність.
Навесні 2025 року головний сержант Павло Швець проходив злагодження на танковому полігоні біля одного з міст, а згодом добровільно вирушив у район бойових дій у Донецькій області для несення служби на укріплених позиціях. Попри передбачену ротацію кожні два тижні, він залишався на позиціях без заміни до 6 жовтня 2025 року.
Того ж року його відрядили до танкового батальйону для охорони та прикриття важкої техніки. На одній із позицій із умовною назвою «Бліндаж», де перебувало 10 бійців, Павло як старший організував маскування, забезпечення технічною водою, облаштування лазні, впорядкування бліндажів та розселення особового складу. Він налагодив комунікацію між підрозділами та систему чергувань, що допомогло уникнути масштабних пожеж і зберегти бойову техніку та людей.
З власної ініціативи Швець брав участь у рекогносцируванні території між кількома населеними пунктами для облаштування опорних і спостережних пунктів. Після їх створення він два місяці беззмінно ніс службу на одній із позицій, доки не був поранений і не евакуйований на лікування.
Під час служби Павло організував забезпечення підрозділу інверторними генераторами, акумуляторними блоками живлення та інтернет-зв’язком. Коли підвезення провізії було ускладнене, він разом з іншим бійцем щодня пішки долав шлях до визначених місць для отримання харчів і проведення ротацій. Під час таких виходів неодноразово доставляв до танкового батальйону трофейні справні БПЛА, інше обладнання та стрілецьку зброю.
На позиціях Павло мав позивний «Старий Рекс». Під час чергувань на опорному пункті та спостережних позиціях він брав активну участь у ліквідації ворожих сил, вилученні та передачі на вивчення даних противника.
У розмові про нагороду Павло Швець був стриманим і наголосив, що присвячує цю відзнаку світлій пам’яті Ірини Фаріон (1964–2024), з якою свого часу разом працював у партії «Свобода», а також покійному воїну з Трускавця Андрію Нароєнку (1966–2025).
Трускавчани добре знають Павла Швеця не лише як депутата минулого скликання, а й як фахового коваля. У мирний час його кузня користувалася великим попитом, а самого майстра вважали одним із найкращих у Трускавці та околицях. Нині, окрім служби в ЗСУ, він разом із дружиною займається волонтерською діяльністю. Зокрема, через керівника Волонтерської ініціативи «Клініка Стоматології» Тараса Лужецького на передову передають автомобілі, які допомагають військовим виконувати завдання на найгарячіших ділянках фронту.
Павло відомий своєю любов’ю до родини – дружини Юлії та синів Якова і Георгія, якими пишається за їхні успіхи у спорті та навчанні. Водночас свою бойову відзнаку він присвятив тим, хто віддав життя за Україну.
«Ми — хлопці з Бандерштадту, ходимо до церкви, шануємо батьків, Ніхто так, як ми, не вміє фест гуляти, поки сурми не заграли, барабан не забив…» — так пояснює Павло, чому пішов воювати.
Редакція приєднується до вітань на адресу Павла Швеця з нагоди отримання Хреста Пошани та бажає йому здоров’я, Божої опіки й якнайшвидшого повернення додому після перемоги України.
